Скарби душі шукайте в інтернеті

У редакцію «Галицького кореспондента» прийшов лист, у якому розповідається про жінку, яка і після 80-ти років не тільки вишиває, читає книги, порається по господарству, а й опановує зовсім нове, досі не звідане для неї. Вона пише спогади і вірші, ділиться кулінарними секретами – і все це в інтернет-блозі. Докладніше >>

Родинне коло

Коли людині вже за…, вона частенько дивується, яке ж то життя блискавичне, тобто блиснуло – і нема. А ще дбає, щоб постарати щось для дітей та онуків, аби колись згадували її незлим тихим словом. Ось мої приятелі нещодавно переписали на онуків двоповерховий «чворак». А далекі родичі вирішили віддати дітям кавалок землі під містом. Не журіться, якщо у вас такого добра нема. У простої жіночки з Петрилова Тлумацького району Марії Кондрат його теж не було. Але вона залишила такий спадок, якого в усій області не знайти. Це десятки зошитів – різних за форматом та кількістю сторінок, дрібно списаних рукою Марії Степанівни. Написи на палітурках чудово розкривають їх зміст: Докладніше >>

Гра в опосума

Смерті не уникає жоден із нас, байдуже, чи проапгрейджений у вас життєвий профіль реальності за допомогою грошей, зв’язків, талантів, зовнішності, успіхів і тому подібного. Хтось, втім, живе так, ніби Смерті не існує; хтось, навпаки, приймає смертність і готується до агонії з моменту статевої зрілості. По-різному дивляться на проблему смертності у містах великих і малих, селах, райцентрах і присілках. У задушливих квартирках мільйонників нічого не означає, якою б трагічною вона не була, загибель людини, бо ця подія не становить навіть статистичної хиби. Докладніше >>