Фотограф Вікторія Сорочинськи приїхала в українське село, яке пам’ятала з дитинства, і поспішила зняти те, що від нього ледь залишилося. Докладніше >>

Фотограф Вікторія Сорочинськи приїхала в українське село, яке пам’ятала з дитинства, і поспішила зняти те, що від нього ледь залишилося. Докладніше >>
Сьогодні, 20 листопада, відбулося засідання першої сесії VII демократичного скликання Хриплинської сільської ради. На сесії були присутні усі 14 новообраних депутатів. Докладніше >>
У редакцію «Галицького кореспондента» прийшов лист, у якому розповідається про жінку, яка і після 80-ти років не тільки вишиває, читає книги, порається по господарству, а й опановує зовсім нове, досі не звідане для неї. Вона пише спогади і вірші, ділиться кулінарними секретами – і все це в інтернет-блозі. Докладніше >>
Коли людині вже за…, вона частенько дивується, яке ж то життя блискавичне, тобто блиснуло – і нема. А ще дбає, щоб постарати щось для дітей та онуків, аби колись згадували її незлим тихим словом. Ось мої приятелі нещодавно переписали на онуків двоповерховий «чворак». А далекі родичі вирішили віддати дітям кавалок землі під містом. Не журіться, якщо у вас такого добра нема. У простої жіночки з Петрилова Тлумацького району Марії Кондрат його теж не було. Але вона залишила такий спадок, якого в усій області не знайти. Це десятки зошитів – різних за форматом та кількістю сторінок, дрібно списаних рукою Марії Степанівни. Написи на палітурках чудово розкривають їх зміст: Докладніше >>
Смерті не уникає жоден із нас, байдуже, чи проапгрейджений у вас життєвий профіль реальності за допомогою грошей, зв’язків, талантів, зовнішності, успіхів і тому подібного. Хтось, втім, живе так, ніби Смерті не існує; хтось, навпаки, приймає смертність і готується до агонії з моменту статевої зрілості. По-різному дивляться на проблему смертності у містах великих і малих, селах, райцентрах і присілках. У задушливих квартирках мільйонників нічого не означає, якою б трагічною вона не була, загибель людини, бо ця подія не становить навіть статистичної хиби. Докладніше >>
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного