Походи для діток з розладом аутичного спектра влаштовують на Прикарпатті. Один із таких – на гору Хом’як.

У цей похід вирушили 26 учасників, пише Суспільне Карпати.

Група мандрівників пройшла до полонини, яка розташована неподалік самої вершини. Одна з організаторок походу Олена Єрмилко розповіла, що її та іншу маму на такі подорожі надихнув похід з українкою Іриною Галай, яка першою зійшла на Еверест.

“Оскільки ми всі спілкуємося один з одним, у нас практично немає спілкування з іншими людьми. І ми розмовляємо тепер із сім’ями, які виховують діток з аутизмом. Ми гуртуємося і вирішили спробували. Перший раз пішли на Костричу. Тоді дуже всім сподобалося, на гору вийшли всі дітки. Нас було приблизно 30 людей”, – розповіла Олена Єрмилко.

Доньці Олени Олександрі поставили діагноз “кардіоміопатія”. За словами жінки, завдяки походам у гори дівчинці стало краще.

“Потроху в неї перестала боліти голова, бо раніше дуже часто боліла. Через пів року, як почали ходити в походи, пішли на УЗД – в нас все пропало. Ну, і бачу, що вона здоровіша стає. Раніше в неї м’язи боліли після походів, зараз вже ні”, – сказала Олена Єрмилко.

Наймолодший учасник групи, семирічний Сергійко, не пропускає жодного походу.

“Ми спочатку спробували, нам сподобалося. Потрошки йшли, він говорив, що на ручки хоче, а потім все перейшло йому, і він йшов собі”, – каже батько хлопчика Михайло Ніконенко.

Співорганізаторка походів, мати хлопчика з аутизмом, Віталія Височан говорить, що із сином змалечку ходять в гори, тому для нього це не є складно. Перед кожним походом організатори пропрацьовують маршрут, аби всі дітки змогли його осилити.

“Діти і, зокрема, Олежик почав значно більше говорити. Дуже збагатилася його лексика. Раніше йому було складно, важко було пояснити свій стан, свої відчуття, йому бракувало слів для цього. Зараз він може сказати: “Я втомився, мене болять ноги, мені добре, я щасливий”, – розповідає жінка. – Ми ходили на гору Білий Камінь. Там на шляху були повалені дерева, ми все це переступали, обходили і Олежик каже: “Такі естафети, такі перешкоди”. Тобто в нього на фоні таких емоцій і такого навантаження йде дуже хороша концентрація уваги”.

Коли група дісталася до полонини на горі Хом’як, дітям вручили дипломи та солодкі призи – символічну нагороду за пройдений шлях. Після обіду та прогулянки Карпатськими горами мандрівники спустилися з вершини та вирушили додому.

До теми: На Прикарпатті завершився пішохідний турнір пам’яті Сергія Дідича