З 17 червня у Коломийській громаді на Івано-Франківщині — нововведення: щодня о 9:00 оголошуватимуть загальнонаціональну хвилину мовчання за допомогою гучномовців. У перший день цієї ініціативи більшість коломиян поблизу ратуші та на вулиці Чорновола, на якій розміщені стенди з іменами загиблих військових, не зупинялися. Також продовжили рух й автомобілі. Лише декілька жителів міста вшанували пам’ять полеглих бійців.

Про ініціативу вшанування загиблих військових у російсько-українській війні у Коломиї читайте у репортажі Суспільного.

Вмикали під час памʼятних дат

За словами начальника управління комунікації та інформаційних технологій міськради Любомира Зубика, сповіщення про хвилину памʼяті через систему оповіщення в Коломиї вмикали раніше лише під час памʼятних дат.

“Сьогодні дійсно перший раз, що отак в будній день ми запускаємо звук із гучномовця. Ми про це повідомили в четвер (13 червня — ред.) Щиро надіялися, що люди на це відреагують, але склалася така ситуація, як склалася. Можливо, це — перший день, можливо, з незвички або не всі знали, чи хтось щось не зрозумів”, — пояснює ситуацію Любомир Зубик.

Ідея через гучномовці інформувати жителів громади про хвилину мовчання належить військовослужбовцям 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Вони щодня у військовій частині та біля меморіалу “Кожному поколінню своя війна” вшановують памʼять полеглих у російсько-українській війні, розповів боєць “десятки” Олександр Веселовський.

Зі слів бійця, під час таких вшанувань багато людей, які бачать військових та чують метроном, не зупиняються.

“Переважно транспорт, що проїжджає, всі їдуть повз. Не зупиняються. Ніхто не звертає на це увагу. Це — не порушення. Але треба мати повагу до загиблих воїнів”, — каже Олександр Веселовський.

Бійці “десятки” вшановують полеглих у війні й тоді, коли перебувають у зоні бойових дій, каже офіцер управління 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” Богдан Флюнт.

“Я вважаю, що хвилина мовчання має ввійти у щоденну звичку в нас на всі наступні покоління. Де б ти не був — поглянув на годинник — просто згадай. Саме оця памʼять допоможе нам у майбутньому не повторювати багатьох помилок і цінувати те, що в нас є”, — каже Богдан Флюнт.

На питання про те, що відчувають військові, коли бачать, що люди в тилу не зупиняються під час хвилини мовчання, Богдан Флюнт відповідає так:

“Відчувають сором, тому що ти розумієш, що потенційно можеш бути тою людиною, яку завтра будуть згадувати. І ти приходиш, дивишся на людей, а всі це ігнорують. І, звісно, виникає логічне питання: а якщо я завтра буду на місці цього полеглого, мене так само будуть всі ігнорувати, про мене так само швидко забудуть?”

Зі слів бійця “десятки” Олександра Веселовського, зупиняються вшанувати памʼять полеглих у війні переважно ті люди, в яких близькі чи рідні зараз воюють або загинули, захищаючи Україну.

“У мене син — на фронті. Слава Богу, все нормально, на Купʼянському напрямку. В мене також онук — офіцер. Хвилина мовчання хай буде”, — каже місцева жителька Тетяна Бурлака.