Ціни ростуть швидше, ніж зарплати та пенсії

На тлі карантинних обмежень через пандемію коронавірусу, які для багатьох громадян обернулися зменшенням рівня доходів, в Україні знову заговорили про майбутнє підняття цін. Уже тепер покупці зауважують подорожчання деяких продуктів у крамницях, а про збільшення вартості хліба на 20 відсотків офіційно заявляють франківські чиновники.

«Галицький кореспондент» спробував з’ясувати, як відбувається ціноутворення і які реальні причини подорожчання деяких товарів.

Ціни будуть рости

На оперативній нараді у міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа заступниця начальника управління економічного та інтеграційного розвитку Світлана Криворучко анонсувала збільшення вартості хліба. За її словами, з 2016 року його ціна зросла майже вдвічі, а подекуди навіть більше. У двох основних виробників хліба в Івано-Франківську тільки за останніх три-чотири місяці його вартість зросла на понад гривню. І вона буде збільшуватись надалі.

«Є тенденція до збільшення цін на основну сировину – борошно. Тому експерти прогнозують зростання вартості хліба до кінця року десь на 20%», – зазначила посадовиця.

Також вона наголосила, що загалом середня вартість різних продуктів в Івано-Франківській області та в Україні не надто різниться. На ціноутворення впливають інфляційні процеси, сезонність та такі зовнішні чинники, як світові ціни на продукти та сільськогосподарську сировину.

Продавці у франківських супермаркетах неохоче розповідали про те, як часто доводиться змінювати цінники на продуктах та що на це впливає. Відбувалися відмовками про рішення центральних офісів. Покупці зауважували, що зарплат чи пенсій бракує, щоб купити все потрібне, проте в подробиці не вдавалися – свої доходи і видатки воліють рахувати самі.

Пенсіонерка Надія Федоришин не приховує, що зауважила подорожчання продуктів. Наприклад, зросли ціни на гречку, рис, яйця, м’ясо… «Знаєте, на що не піднялись? На овочі – ще більш-менш тримаються», – зауважує жінка. Пенсія у неї невелика, тому, каже, доведеться економити.

«Ну, а як прожити на три тисячі гривень пенсії? А ще за хату треба заплатити – чи субсидію дадуть, чи ні, ніхто ще не знає. От так, треба виходити з ситуації, а куди дітись?» – зітхає пенсіонерка.

Каже, що купує продукти у разі потреби і розуміє, що після виборів ціни будуть рости.

Інша франківська пенсіонерка, Дарина, підвищення цін на продукти наразі не помітила, навіть на хліб. Жінка постійно купує продукти у супермаркеті біля дому, стежачи за  акціями. Вона знає, що ціни підростуть, але сьогодні цього ще не спостерігає. Пояснює, що от їй, мовляв, вдалося взяти печиво за знижкою, булочки, пиріжки – за тими ж цінами, що були раніше.

Франківка Христина також стверджує, що подорожчання не зауважила. Чесно зізнається, що навіть не звертає уваги на це. Купує тільки те, що потрібно, і нічого не порівнює. Хоча розуміє, що коли ціни підуть вгору, то зарплати на все вистачати не буде.

Вплив держави

Начальниця відділу торговельної політики управління з питань підприємництва, регуляторної та торговельної політики департаменту економічного розвитку, промисловості й інфраструктури Івано-Франківської ОДА Галина Жовтуля пояснює, що з липня 2017 року в Україні ціни на основні споживчі товари формуються у вільному режимі, враховуючи складові собівартості продукції (витрати на енергоносії, паливно-мастильні матеріали, транспортні витрати та інше), залежно від попиту й пропозиції і з урахуванням вимог ринку.

Однак в Україні запровадили моніторинг цін, який покликаний виявити проблемні питання, що виникають на регіональному споживчому ринку. Його проводить Держстат на соціально значущі товари. Завдяки цьому вдалось виявити, що в області, як і в цілому по Україні, протягом ІІІ кварталу цього року дещо зросли  роздрібні ціни на хліб, борошно вищого ґатунку, макаронні вироби, цукор, олію, птицю та яйця курячі.

Одночасно знизились ціни на крупу гречану, пшоно, свинину, окремі молокопродукти та овочі довготермінового зберігання (капуста, цибуля, буряк, морква, картопля). Вартість цих овочів є навіть нижчою, ніж була в аналогічний період минулого року.

За словами Галини Жовтулі, аби стабілізувати цінову ситуацію на ринку продовольства, уряд проводить низку заходів. Зокрема, він тимчасово запровадив державне регулювання роздрібних цін на 10 продовольчих товарів шляхом їх декларування.

«Дані про задекларовані роздрібні ціни як у нас в області, так і в цілому по державі відображаються у Реєстрі роздрібних цін на товари, який можна переглянути на сайті Держпродспоживслужби України.

Окрім того, аби не допустити стрімкого та необґрунтованого зростання цін, Кабмін розробив проєкт постанови, якою передбачено повноваження облдержадміністрацій щодо запровадження державного регулювання цін у разі зловживання підприємствами монопольним становищем, що призводить до надмірного зростання цін», – пояснює посадовиця.

Причини, що лежать на поверхні

Економіст Сергій Васильченко зазначає: причини підвищення цін можна поділити на дві категорії. Перша лежить на поверхні – до неї можна віднести погоду, сезонність, врожайність тощо. У такому випадку зменшується пропозиція, тому ціни ростуть. Це звичайний ринок, нічого особливого немає.

А ще, каже економіст, цьогоріч прогнозується інфляція у розмірі 11,6%. «Це зрозуміло, бо рік ковідний, криза», – пояснює Васильченко. 

«Крім скорочення пропозиції, існує ще падіння доходів, що викликає так званий ефект Гіффена, коли доходи зменшуються, тому люди починають масово скуповувати борошно, гречку, цукор та інші товари повсякденного вжитку. У результаті їх вартість зростає. Виникає парадоксальна річ: ціна росте і попит росте. Це суперечить закону попиту, бо коли ціна росте, він має падати. Але тут навпаки все відбувається, парадокс», – зауважує економіст.

Він вважає, що саме з цим зараз стикнулись українці. А ще ситуацію ускладнила пандемія коронавірусу і очікування другої її хвилі, яке змушує декого панічно скуповуватись.

Реальна причина

Однак, як зауважив Сергій Васильченко, підвищення цін має й іншу, не таку очевидну причину. Вона полягає в тому, що Верховна Рада України ухвалила бюджет на 2020 рік з рекордним за п’ять років дефіцитом. Мова йде про недостачу близько 300 мільярдів гривень. Міжнародний валютний фонд, на який були сподівання, тепер не хоче фінансувати роздуті видатки, а воліє, аби їх скоротили.

«Ми стали перед проблемою, як фінансувати цей дефіцит бюджету. У 2019 році Україна з цим впоралась за рахунок іноземних інвесторів, які купили наші державні облігації. Тобто традиційно, борг закривають боргом. Будуються так звані піраміди – державі таке можна… Але зараз виникає питання, хто цьогоріч буде купувати облігації? Того року нам пощастило, іноземці купили їх. Та зараз такого щастя не буде. Вони не зроблять нічого, бо криза. Купувати облігації доведеться внутрішнім інвесторам», – пояснює економіст.

Він додає, що дефіцит у бюджеті великий: відповідно до оцінок експертів, внутрішні інвестори не зможуть повністю його покрити. Залишиться десь 80-100 мільярдів гривень. Ймовірно, каже Сергій Васильченко, що влада вдасться просто до друкування грошей. І якщо зараз влити в економіку України додатково надрукованих 100 мільярдів, то відбудеться зростання цін.

«От вам довгостроковий прогноз: ціни будуть рости. І першими на це вже відреагували ринки. Збільшилась вартість цукру, картоплі, овочів, зернових культур, олії. Це ми бачимо. А надалі все буде дорожчати через прихований факт – загальну емісію грошей», – наголошує Сергій Васильченко.

Вихід є?

Виходом із ситуації, на думку Сергія Васильченка, могли б стати скорочення видатків бюджету, аби дефіцит вклався у ті кошти, які держава збирається отримати від внутрішніх позик.

Щоправда, питань до політики використання бюджетних грошей багато. Наприклад, економіст пропонує звернути увагу на фонд боротьби з COVID-19. Чомусь саме з нього фінансували будівництво доріг.

«Це просто якесь розбазарювання. Ці гроші можна було направити на підтримку виробників, аби уникнути зростання цін», – пояснює Сергій Васильченко.

Він наголошує, що у Франції чи Німеччині багато підприємств закриваються на карантин. Але їм будуть давати компенсацію за це. З державного бюджету людям покриють збитки.

«На це варто витрачати гроші з «ковідного фонду», підтримувати економіку, аби вона не впала і щоб ціни не зростали. Та цього немає. От це неефективне використання коштів з бюджету, не за призначенням, безтолкове», – каже економіст.

Сергій Васильченко підсумовує: ціни – це тільки верхівка айсберга. Вони показують результат всіх процесів, що відбулися в економіці раніше.

«Ціни – це результат роботи економіки. Якщо вона незадовільна, ціни починають рости», – підкреслив експерт.

Людмила Оленюк

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!