Тільки через 17 років після смерті поета на могилі встановили пам’ятник.
Іван Франко відійшов у вічність 28 травня 1916 року, коли ще гриміли бої Першої світової війни. З огляду на те, що управитель Львова Казимир Грабовський не дав дозволу на виділення окремого місця, Франка поховали у родинному склепі поляків Сас-Морчинських. Та й навіть за такий «тимчасовий прихисток» українці мали заплатити, хоча Наукове товариство Шевченка клопотало до міської влади, щоб та виділила місце на Личаківському кладовищі безкоштовно, повідомляє «Локальна історія».
Тіло Франка пролежало в чужому гробі до 1921-го, коли відбулось урочисте перепоховання Каменяра на Личакові. Упродовж наступних п’яти років «нова» Франкова могила залишалася непомітною. Всі чекали на помпезний надгробок, тому не поставили ані кам’яного, ані навіть дерев’яного хреста. Лише плиту з написом: «Тут поховано великого українського поета Івана Франка».
Львів’яни були незадоволені таким станом справ.
У 1926-му, через десять років після смерті Франка, львів’яни замовили надгробний пам’ятник наддніпрянському майстру Сергієві Литвиненку. Скульптор надихався поемою Франка «Каменярі». Лише у 1933-му, за 17 років після смерті поета, на Личаківському некрополі встановлено монумент великому українцеві.
Газета «Діло» так написала про останній день Каменяра: «Гарний день дала мати-природа на останню земну мандрівку своєму великому синові, який звеличав її красу в безсмертних піснях».
«Вже опівдні 31 травня 1916 року люди почали наповнювати дім письменника. З найближчих зумів бути присутній тільки син Петро. Панахиду відспівав хор українських товариств під диригуванням Василя Барвінського. Після промови адвоката Костя Левицького жалобна процесія рушила на Личаківський цвинтар. Металеву труну віз катафалк, запряжений четвіркою коней. Від цвинтарної брами до гробівця її на плечах несли січові стрільці», – описували сучасники поета.
До теми: Іван Франко, Леся Українка та Ольга Стефанович у Буркуті
Останнє фото Івана Франка у лікарні-притулку
Похорон Івана Франка
Домовина Франка під час перепоховання 1921 р.
Пам’ятник Каменяреві на Личаківському цвинтарі