Причина оштрафування – неправомірна відмова у наданні інформації, що передбачена ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Про це йдеться на сторінці Долинського районного суду.
Вчора, 13 лютого 2024 року, Долинський районний суд Івано-Франківської області оштрафував заступницю начальника Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області на 510 грн. за неправомірну відмову в наданні інформації, що передбачена ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
Як зазначив суд у своїй постанові, 15 січня 2024 року жителька міста Долини звернулася до Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області із запитом на доступ до публічної інформації, а саме: з проханням надати інформацію про суми перехідних бюджетних залишків, які склалися станом на 01.01.2024 року на рахунках структурних підрозділів, комунальних підприємств, закладів та центрів Долинської міської ради, а також безпосередньо на рахунках міської ради.
На цей запит заступниця начальника управління надіслала листа-відповідь, в якому вказала, що згідно договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування орган Казначейства зобов’язується гарантувати таємницю інформації за рахунком (рахунками) клієнта; без згоди клієнта довідки третім особам з питань інформації за рахунком (рахунками) можуть бути надані лише у випадках, передбачених законом, тобто неправомірно відмовила в наданні інформації, чим порушила вимоги ст.ст. 5,22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Запитувач інформації, звісно, не погодилась із такою відмовою та поскаржилась Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, від Секретаріату якого і надійшли до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності чиновниці.
У судовому засіданні правопорушниця свою вину визнала повністю, та пообіцяла подібного більше не вчиняти, пояснивши, що відмовила в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації з тих підстав, що не розібралася з вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». На даний час порушення усунуто, запитувану інформацію надано в повному обсязі.
Суд, проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, дійшов висновку, що дії правопорушниці правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 212-3 КУпАП, оскільки вона, будучи посадовою особою, порушила Закон України «Про доступ до публічної інформації» – неправомірно відмовила в наданні інформації.
Однозначно, рух бюджетних коштів громади не повинен утаємничуватися, тож чиновники зобов’язані суворо дотримуватись вимог законодавства при підготовці відповідей на запит на публічну інформацію.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює