На базі обласної клінічної лікарні проводять шосту та сьому трансплантації від посмертного донора.
Напередодні 63-річному франківчанину констатували смерть мозку і його родичі підписали згоду на посмертну пересадку органів.
Про це повідомляють на сторінці Обласної клінічної лікарні Івано-Франківська.
Після тривалої підготовки, відповідних процедур і підбору реципієнтів, трансплантаційна бригада нашої лікарні разом з колегами закладу Першого медичного об'єднання Львова впродовж доби провела кілька непростих хірургічних операцій. Цьому передувала робота транспланткоординаторів щодо пошуку реципієнтів.
У результаті обидві донорські нирки успішно пересадили прикарпатцям 44-х і 57-ми років.
«Усього система відібрала одинадцять осіб із загальноукраїнського електронного реєстру, які в черзі на трансплантацію. Проте після кросс-матчу, відповідного тестування у нашій лабораторії, яке ми провели, щоб унеможливити відторгнення, найкращі показники для пересадки від цього донора були у двох чоловіків, яким і пересадили дві донорські нирки», – розповідає транспланткоординаторка Лілія Шевага.
«Найважче з печінкою, оскільки цей орган має багато судин навколо й виконує більше п'ятисот функцій в організмі», – кажуть хірурги.
За словами завідувача Центру нефрології, діалізу і трансплантації Олега Легуна, все це непросто, адже пересадка органів потребує відповідних медикаментів, розуміння всіх процесів, приживлення.
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.