На базі обласної клінічної лікарні проводять шосту та сьому трансплантації від посмертного донора.
Напередодні 63-річному франківчанину констатували смерть мозку і його родичі підписали згоду на посмертну пересадку органів.
Про це повідомляють на сторінці Обласної клінічної лікарні Івано-Франківська.
Після тривалої підготовки, відповідних процедур і підбору реципієнтів, трансплантаційна бригада нашої лікарні разом з колегами закладу Першого медичного об’єднання Львова впродовж доби провела кілька непростих хірургічних операцій. Цьому передувала робота транспланткоординаторів щодо пошуку реципієнтів.
У результаті обидві донорські нирки успішно пересадили прикарпатцям 44-х і 57-ми років.
«Усього система відібрала одинадцять осіб із загальноукраїнського електронного реєстру, які в черзі на трансплантацію. Проте після кросс-матчу, відповідного тестування у нашій лабораторії, яке ми провели, щоб унеможливити відторгнення, найкращі показники для пересадки від цього донора були у двох чоловіків, яким і пересадили дві донорські нирки», – розповідає транспланткоординаторка Лілія Шевага.
«Найважче з печінкою, оскільки цей орган має багато судин навколо й виконує більше п’ятисот функцій в організмі», – кажуть хірурги.
За словами завідувача Центру нефрології, діалізу і трансплантації Олега Легуна, все це непросто, адже пересадка органів потребує відповідних медикаментів, розуміння всіх процесів, приживлення.
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного