Про зникнення жінки поліцейських повідомили її родичі.
Поліцейські Івано-Франківщини встановлюють місце перебування 53-річної мешканки Івано-Франківська.
Правоохоронці звертаються до всіх громадян та представників засобів масової інформації з проханням допомогти у пошуках Бучинської Наталії Іванівни, 1969 року народження, жительки Івано-Франківська.
Відомо, що 12 лютого близько 18 години жінка пішла з дому та досі її місце перебування невідоме.
Прикмети жінки: на зріст 162 см, середньої тілобудови, волосся темно-русе коротке з сивиною.
Була одягнена в сині джинси, фіолетовий гольф, куртку бузкового кольору, сірі черевики.
При собі жінка мала мобільний телефон, який наразі вимкнений.
“На пошуки безвісти зниклої орієнтовано поліцію Прикарпаття. Якщо Вам відома будь-яка інформація, що допоможе у розшуку Бучинської Наталії, прохання терміново повідомити у найближчий відділ поліції чи зателефонувати на цілодобову лінію «102», або за номером тел: +380979259686″, – йдеться в повідомленні.
Якщо ви вже маєте пару сотень фотографій ужгородських сакур та ще стільки ж — тюльпанів волинської голандії, і не знаєте, куди б відправитись задля красивих фото, вам точно варто відвідати Донеччину навесні. Так так, підозрюю, що в цей момент ви знервовано засміялись. Але ж війна колись скінчиться, і я сподіваюсь, що бойові дії не доберуться
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює
Попри усі можливі стереотипи, незважаючи на низку дискримінуючих обставин, безвідносно до ситуації загалом, все більше жінок у нашій країні стають водійками. 13 років тому, коли я ходила в автошколу, у моїй групі було лише троє молодих дівчат. Сьогодні ж на курсах чоловіків та жінок, мабуть, порівну. І якщо чоловіки здебільшого отримують посвідчення водія у 18—20