Галичани відзначають 1125-річчя з часу першої згадки про стольне місто в писемних джерелах.
Про це інформують на сторінці Національного заповідника "Давній Галич".
Один день із життя середньовічного міста відтворили співробітники Національного заповідника "Давній Галич" та працівники культури Галицької громади.
Вчора, 8 вересня, на лівому березі Дністра відбулося театралізоване дійство "Сплав солі по Дністру".
Під час історичної реконструкції, що перенесла глядачів у княжу добу, торгівці і ремісники в середньовічному вбранні продавали на ринку різноманітні наїдки і напої, хутро, зброю, вироби з дерева, металу – все, чим була багата Галицька земля в княжі часи. Були тут і галицькі бояри, і сам король Данило вітав присутніх.
На плесах Дністра з'явився човен із "білим золотом". Галичани прийняли вантаж, адже сіль у всі часи цінувалася дуже високо. Через неї навіть спалахували війни.
Сіль була дорогоцінним продуктом, її обмінювали на золото – грам за грам. Галицька земля забезпечувала нею всю Русь, власне, по наших теренах пролягав Великий соляний шлях у Західну Європу.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п