Галичани відзначають 1125-річчя з часу першої згадки про стольне місто в писемних джерелах.
Про це інформують на сторінці Національного заповідника "Давній Галич".
Один день із життя середньовічного міста відтворили співробітники Національного заповідника "Давній Галич" та працівники культури Галицької громади.
Вчора, 8 вересня, на лівому березі Дністра відбулося театралізоване дійство "Сплав солі по Дністру".
Під час історичної реконструкції, що перенесла глядачів у княжу добу, торгівці і ремісники в середньовічному вбранні продавали на ринку різноманітні наїдки і напої, хутро, зброю, вироби з дерева, металу – все, чим була багата Галицька земля в княжі часи. Були тут і галицькі бояри, і сам король Данило вітав присутніх.
На плесах Дністра з'явився човен із "білим золотом". Галичани прийняли вантаж, адже сіль у всі часи цінувалася дуже високо. Через неї навіть спалахували війни.
Сіль була дорогоцінним продуктом, її обмінювали на золото – грам за грам. Галицька земля забезпечувала нею всю Русь, власне, по наших теренах пролягав Великий соляний шлях у Західну Європу.
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і часто. На пресконференціях та в інтерв’ю. А головне — в документах. Бо без них нав
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з