Галичани відзначають 1125-річчя з часу першої згадки про стольне місто в писемних джерелах.
Про це інформують на сторінці Національного заповідника "Давній Галич".
Один день із життя середньовічного міста відтворили співробітники Національного заповідника "Давній Галич" та працівники культури Галицької громади.
Вчора, 8 вересня, на лівому березі Дністра відбулося театралізоване дійство "Сплав солі по Дністру".
Під час історичної реконструкції, що перенесла глядачів у княжу добу, торгівці і ремісники в середньовічному вбранні продавали на ринку різноманітні наїдки і напої, хутро, зброю, вироби з дерева, металу – все, чим була багата Галицька земля в княжі часи. Були тут і галицькі бояри, і сам король Данило вітав присутніх.
На плесах Дністра з'явився човен із "білим золотом". Галичани прийняли вантаж, адже сіль у всі часи цінувалася дуже високо. Через неї навіть спалахували війни.
Сіль була дорогоцінним продуктом, її обмінювали на золото – грам за грам. Галицька земля забезпечувала нею всю Русь, власне, по наших теренах пролягав Великий соляний шлях у Західну Європу.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні