Галичани відзначають 1125-річчя з часу першої згадки про стольне місто в писемних джерелах.
Про це інформують на сторінці Національного заповідника “Давній Галич”.
Один день із життя середньовічного міста відтворили співробітники Національного заповідника “Давній Галич” та працівники культури Галицької громади.
Вчора, 8 вересня, на лівому березі Дністра відбулося театралізоване дійство “Сплав солі по Дністру”.
Під час історичної реконструкції, що перенесла глядачів у княжу добу, торгівці і ремісники в середньовічному вбранні продавали на ринку різноманітні наїдки і напої, хутро, зброю, вироби з дерева, металу – все, чим була багата Галицька земля в княжі часи. Були тут і галицькі бояри, і сам король Данило вітав присутніх.
На плесах Дністра з’явився човен із “білим золотом”. Галичани прийняли вантаж, адже сіль у всі часи цінувалася дуже високо. Через неї навіть спалахували війни.
Сіль була дорогоцінним продуктом, її обмінювали на золото – грам за грам. Галицька земля забезпечувала нею всю Русь, власне, по наших теренах пролягав Великий соляний шлях у Західну Європу.
…Ще страшніше було усвідомлювати, що ні на що не можу вплинути. Мені в житті доводилося звикати до багатьох речей. І щоб навчитися не уникати, а проживати те, чого боїшся найбільше, знадобилося багато сил. Але те, що треба буде миритися з думкою про можливість загибелі чоловіка, я й не могла уявити в найстрашнішому сні. Червень 2023
Якщо говорити про мистецькі виставки, то я радше звичайна глядачка, випадкова перехожа, яка забігає до виставкової зали коли під настрій, коли бо є вільний час, коли щоб перечекати негоду чи перебути черговий межовий стан, а коли й просто, бо по дорозі. Я не відстежую, що та коли має експонуватися, але якщо маю можливість то заходжу
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного