У Києві, в Кабміні, між Коломийською міською радою, Міжнародною організацією з міграції та Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України офіційно підписали меморандум про реалізацію спільного масштабного проєкту з будівництва соціального житла.
У Коломиї побудуть 200 квартир, які внутрішньо переміщені особи та інші соціальні категорії, як от вчителі, лікарі, військові, зможуть орендувати за пільговими цінами.
“Підписання меморандуму – це великий крок до втілення в життя нашого спільного проєкту. Вдячний всій команді міської ради та Міжнародної організації з міграції, які працювали та продовжують працювати над цією соціальною ініціативою”, – підкреслив Богдан Станіславський.
Мер Коломиї зазначив, що підписання меморандуму не означає, що вже завтра житло почнуть зводити. Для цього насправді треба зробити ще багато роботи обом сторонам, а часу для цього потрібно достатньо.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює