На фасаді Калуського ліцею №3 відкрили п’ять цифрових пам’ятників полеглим Героям.
Калуська громада вшанувала пам‘ять ще п’ятьох Героїв, які ціною власного життя захищали Україну, повідомили на сторінці Калуської міської ради.
Дошки відкрили воїнам:
– Ярославу Тимоніну;
– Володимиру Павлюку;
– Михайлові Микитюку;
– Тарасові Свириду;
– Сергію Семчишину.
Інтерактивні дошки відкрили за участю рідних і близьких полеглих Героїв. Долучився учнівський і педагогічний колектив ліцею, адже всі полеглі Захисники навчалися у цьому закладі. Дошки освятили священнослужителі міста.
Присутні мали нагоду переглянути відеофільми про життя і боротьбу кожного Героя. Вони були достойними, добрими, успішними людьми, люблячими батьками і братами, синами. Могли б розбудовувати квітучу Україну, але змушені були битися за неї на смерть.
Живими спогадами ділилися і рідні полеглих Захисників. Донька Володимира Павлюка присвятила татові вірш. А товариш по службі Віктор Чернега попросив учнів ліцею ставитись до цих дощок шанобливо.
Співзасновниця ГО «Спогади України» Мар’яна Ковальчук наголосила, що велика робота зі збору й опрацювання інформації, сучасний формат інтерактивних меморіальних дощок служать добрим засобом для виховання юних мешканців громади.
Відсканувавши QR-код на дошці, можна більше дізнатися про життя Героя і його боротьбу.
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Коли Вові в роті охорони сказали, що їх будуть забирати в Черкаси для формування нового батальйону, то я попросила, щоб він навчив мене працювати мотокосою та бензопилою. Ми завжди все робили разом Кілька років тому ми вирішили зайнятися господарством. Розвели кролів, нутрій, качок-шипунів. Ну, й звісно, свині, кури. Це шалений обсяг роботи, але нас то
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного