На фасаді Калуського ліцею №3 відкрили п’ять цифрових пам’ятників полеглим Героям.
Калуська громада вшанувала пам‘ять ще п’ятьох Героїв, які ціною власного життя захищали Україну, повідомили на сторінці Калуської міської ради.
Дошки відкрили воїнам:
- Ярославу Тимоніну;
- Володимиру Павлюку;
- Михайлові Микитюку;
- Тарасові Свириду;
- Сергію Семчишину.
Інтерактивні дошки відкрили за участю рідних і близьких полеглих Героїв. Долучився учнівський і педагогічний колектив ліцею, адже всі полеглі Захисники навчалися у цьому закладі. Дошки освятили священнослужителі міста.
Присутні мали нагоду переглянути відеофільми про життя і боротьбу кожного Героя. Вони були достойними, добрими, успішними людьми, люблячими батьками і братами, синами. Могли б розбудовувати квітучу Україну, але змушені були битися за неї на смерть.
Живими спогадами ділилися і рідні полеглих Захисників. Донька Володимира Павлюка присвятила татові вірш. А товариш по службі Віктор Чернега попросив учнів ліцею ставитись до цих дощок шанобливо.
Співзасновниця ГО «Спогади України» Мар’яна Ковальчук наголосила, що велика робота зі збору й опрацювання інформації, сучасний формат інтерактивних меморіальних дощок служать добрим засобом для виховання юних мешканців громади.
Відсканувавши QR-код на дошці, можна більше дізнатися про життя Героя і його боротьбу.
Забудьте усе, що ви знали про світ. Не звертайте уваги на те, що світ знав про вас. Це не так важливо, коли на очах маска і тебе ведуть тим простором Івано-Франківського театру ляльок, в якому ти була безліч разів. Він не змінився, ти теж. У тебе просто н
Вона уважно розглядає себе в люстерко, поправляє капелюшок, фарбує вуста на червоно і йде… Сама, без чоловічого супроводу, бо ж поспішає не на ранкову літургію до костелу у середмісті. Чи вдуріла? Чи світ вдурів? Чи чоловік, з яким хочеться інакшого і більшого, аніж він може запропонувати? Це акт другий.
Але перед тим акт перший, де в
Кейс Насті Камєнських важливий. А тези про те, що ти її притягуєш у наш інфопростір — з минулого століття. Вони про ті часи, коли у всіх було три канали і будь-яка згадка була піаром. «Бо навіть чорний піар був піаром». Світ змінився.
Не вірите?
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.