Їхні імена вписані золотими літерами в історію держави.
Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на Калуську міську раду.
Вчора, 15 вересня, на фасаді Центральної бібліотеки ім. Тараса Шевченка відкрили та освятили інтерактивні меморіальні дошки п’ятьом полеглим у російсько-українській війні Героям із Калуської громади – Ярославу Романишину, Івану Паранюку, Михайлу Олійнику, Павлу Воробцю, Володимиру Гордишинському.
Ця подія об’єднала мешканців громади, друзів та родини тих, хто став символом нескореності та відданості Батьківщині.
Іван Паранюк (01.06.1977 —15.07.2023) служив стрільцем-зенітником відділення зенітно-ракетного взводу однієї із військових частин.
Ярослав Романишин (02.12.1964 — 01.10.2023) був начальником складу роти забезпечення продовольством, речовим та військово-технічним майном батальйону матеріального забезпечення військової частини.
Михайло Олійник (29.10.1970 — 17.04.2023), старший солдат, служив стрільцем відділення стрілецького взводу стрілецького батальйону військової частини Національної гвардії України.
Володимир Гордишинський (03.01.1983 —21.12.2023) був командиром стрілецького відділення стрілецького батальйону окремої гірсько-штурмової бригади.
Павло Воробець (03.03.1976 — 31.12.2023) служив стрільцем-помічником гранатометника мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону окремої гірсько-штурмової бригади.
Інтерактивні меморіальні дошки, які розробляє та виготовляє ГО «Спогади крізь віки», слугуватимуть надійним джерелом пам’яті для українців сучасного та майбутніх поколінь.
Зісканувавши QR-код на дошці, можна детально ознайомитися із матеріалами про життя і боротьбу Героя.
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного