Вчора, 9 серпня, у Калуській центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відбулася презентація видання калуської журналістки Дарії Ониськів «сИлянка щодення мого…» та біографічно-бібліографічного довідника «Ониськів Дарія – журналістка і краєзнавиця», пише «Галицький кореспондент» посилаючись на міського голову Калуша Андрія Найду.
Обидва ці видання були приурочені до 55-ліття з дня уродин і 20-річчя журналістської діяльності калуської журналістки, членкині Національної спілки краєзнавців України Дарії Ониськів.
Дарія Мельник – співупорядниця церковного календаря «Петранці – 410 років», співавторка книги «Пісні бойківського села Петранка» (2013 р.), авторка книг «Церква у Петранці: історія і сучасність» (2017 р.) і «Ярослав Дякон: тернова доля галицького інтелігента» (2019 р.).
Презентована книга «сИлянка щодення мого…» – це рядки невигаданих історій, статей, інтерв`ю, наукових досліджень, над якими працювала Дарія Ониськів упродовж 20 років журналістської служби. Книга вийшла частково за кошти з міського бюджету за підтримки комісії книговиданню місцевих авторів міста Калуша.
Друге видання, яке було представлене на заході – біографічно-бібліографічний довідник «Ониськів Дарія – журналістка і краєзнавиця». У цій книзі подано біографічні відомості Дарії Ониськів (Мельник), перелік історико-краєзнавчих видань і анотацій до них, науково-популярних статей, краєзнавчі матеріали, газетні статті, участь у науково-практичних конференціях, форумах, презентаціях, культурно-просвітніх заходах, висвітлення її діяльності в періодиці. Це видання адресоване краєзнавцям, етнографам, вчителям, бібліотекарям, учням, студентам.
Кожен на заході мав змогу придбати книги з автографом авторки, кошти з яких будуть передані на потреби ЗСУ.
Якщо говорити про мистецькі виставки, то я радше звичайна глядачка, випадкова перехожа, яка забігає до виставкової зали коли під настрій, коли бо є вільний час, коли щоб перечекати негоду чи перебути черговий межовий стан, а коли й просто, бо по дорозі. Я не відстежую, що та коли має експонуватися, але якщо маю можливість то заходжу
…але розуміла, що в нас немає вибору. Ми з Вовою слухали виступ президента Америки 21 лютого 2022 року пізно увечері. Сумнівів не залишалося жодних в тому, що Росія таки нападе на нашу країну. На той момент чіткого розуміння що треба робити чи як правильно підготуватися не було. Відчуття розгубленості й страху трохи плутали всі думки
Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного