У піжмурки зі смертю

  • Двоє калуських школярок отруїлися таблетками, обидві опинилися у лікарні. Поліція відкрила кримінальне провадження за підозрою «доведення до самогубства». Підозрюють негативний вплив соцмереж, але наразі триває розслідування. Тим часом психотерапевти кажуть: суїцид – це програма самознищення. Підліткова суїцидальність може мати багато зовнішніх факторів впливу. Але страх перед майбутнім присутній завжди, навіть якщо він одягнутий у браваду безстрашності. 

    Брали участь у челенджі

    «Є інформація, що діти ведуться на різні «тік-токи». Маємо отруєння препаратами», – повідомив на оперативній нараді 3 березня міський голова Калуша Андрій Найда.

    «У лютому до дитячої лікарні Калуської ЦРЛ було госпіталізовано двох учениць. Одна – учениця Калуського ліцею №10, 2008 року народження, друга – учениця Калуського ліцею ім. Дмитра Бахматюка, 2009 року народження. Школярки – після вживання великої кількості препаратів», – наголосила заступниця міського голови Наталія Кінаш.

    Вона зауважила: діти купували препарати в аптеках у невеликій кількості, щоб не викликати підозр. Обоє – з абсолютно благополучних сімей. Одна дівчинка випила 45 таблеток, інша – 70. Друга дитина потрапила до реанімації.

    «Очевидно, є тенденція, що діти підпадають під вплив негативних груп у соціальних мережах. Тому просимо і батьків, і працівників освіти звернути увагу і провести додаткові заходи на рахунок негативного впливу соцмереж», – зазначила під час оперативної наради Наталія Кінаш.  

    На сьогодні обидві школярки виписані додому. А поліція проводить досудове розслідування. Відрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 120 Кримінального кодексу України (доведення особи до самогубства).

    У коментарі «Вікнам» начальник Калуського відділу поліції Андрій Кушик зазначив, що школярки  були учасницями закритих груп у соцмережах і брали участь у челенджі.

    Однак більше в поліції нічого не говорять, акцентуючи на тому, що триває розслідування. Чи справді був вчинок калуських школярок наслідком впливу груп у соціальних мережах – наразі невідомо.

    Заступниця міського голови Надія Гуш повідомила у коментарі «Галицькому кореспонденту», що були проведені наради із класними керівниками та батьківські збори онлайн, щоб попередити батьків про ймовірну небезпеку.

    В чому небезпека?

    В останні місяці в Україні почастішали спроби суїциду серед підлітків. Поліція підозрює, що це може відбуватися через соцмережі, у яких можуть пропагувати цю тему або давати небезпечні завдання дітям.

    У лютому поліція викрила діяльність “групи смерті” в Telegram, яку створила 15-річна мешканка Кривого Рогу, яка збиралася накласти на себе руки та спонукала до цього інших.

    У Боярці, що на Київщині, в академічному ліцеї «Гармонія» 16 лютого дві учениці сьомого класу випили по 40 таблеток препарату, внаслідок чого одна з дівчат померла.

    «Тут має бути більше реакція батьків. Це критичний період, треба більше уваги приділяти дітям, розповідати, що можна, а що – ні. Більше спілкуватися. У мене теж двоє дівчат, я бачу, які настрої у них. Сім’я – на першому плані, все інше має відходити на другий. Тоді не буде цих випадків», – прокоментував у прямому ефірі міський голова Андрій Найда.

    Як запобігти? Думки фахівців

    «Народити дитину – це початок шляху, – каже практикуючий психолог Олена Скрипник. – Потім через своє життя, спілкування, вміння взаємодіяти батьки знайомлять дитину з цим світом, вибудовують дружні стосунки. Тоді їм простіше направляти дитину, а тій – безпечно прийти до батьків з будь-яким питанням. Бо її зрозуміють. У процесі виховання батьки мають не просто купити, вивчити, сходити на батьківські збори, а все-таки створювати внутрішній світ дитини, наповнювати його, вибудовувати систему цінностей. На жаль, ми всі стомлюємось, не вділяємо цьому особливої уваги. Більше за звичкою: суто турбота, а не виховання. Або виховання на якусь манеру – захистити, наприклад. У більшості випадків немає близького контакту між батьками і дітьми».

    «Якщо у дитини немає розладів психіки, затяжної депресії, що може призвести до суїцидальних думок, то причиною таких випадків може бути підлітковий максималізм і неусвідомлення ризиків. Тобто немає чіткого розуміння, що станеться після того, як наковтатися таблеток. Діти себе шукають і вивчають. І щоб ця енергія не стала руйнівною, треба спрямовувати її у ресурсне русло», – каже мама підлітка і студентка курсу Міжнародного інституту гештальт-терапії і мистецтва Тетяна Щербінська.

    «Корінь підліткової суїцидальності безпосередньо прив’язаний до іншого, більш широкого питання: в чому корінь людської суїцидальності? – вважає психотерапевтка в методі позитивної психотерапії, кандидат філософських наук Галина Дичковська. – Загалом це програма самознищення, яка є в кожній людині. Вона є і назагал в суспільстві і проявляється явно і неявно: «Такі люди не мають права жити», «Як отак жити, краще вмерти», «Ліпше б я того не бачила», «І як тебе земля носить?» «Хіба це життя»?  Факторів впливу дуже багато. Загалом, в суїцидальності дві базові проблеми: життя не має сенсу і я не достойний життя (любові, поваги, успіху)”.

    Соцмережі – це ілюзія

    Втім, все ж одні підлітки більш схильні до суїциду, ніж інші. Як пояснює Галина Дичковська, підлітки мають різні характери від народження, проходять різні життєві ситуації. Підлітковий вік – вік кризи, вік перебудови організму, цінностей, зростання рівня відповідальності. Світ загалом і наше суспільство зокрема перебувають у страху перед майбутнім. Тож підліткова суїцидальність може мати багато зовнішніх факторів впливу. Але страх перед майбутнім присутній завжди, навіть якщо він одягнутий в браваду безстрашності.

    Психолог вважає, що батьки мали б насторожитися від слів про беззмістовність життя, про те, що “я нікому не потрібен/потрібна”, від небажання дитини спілкуватися взагалі.

    «Проблема вживання наркотиків, алкоголю також є різновидом проблеми суїцидальності. Це також втеча із цього світу, просто менш радикальна», – додає Галина Дичковська. 

    Крім того, вона акцентує, що соцмережа – це ілюзія комфортного і безпечного середовища, де тебе люблять і цінують. “Синіми китами” і аналогічними програмами давно б мала займатися кіберполіція чи навіть СБУ. Насправді правоохоронці також зіткнулись із цим явищем порівняно недавно і не виробили ще адекватних, швидких і дієвих методів протидії.

    Але психотерапевтка переконана, що запобігти таким ситуаціям реально і необхідно. Хоч водночас із цим складно.

    «Реально, бо якщо є явище, на нього необхідно реагувати, – каже Галина Дичковська. – Складно, бо воно вимагає величезної роботи зі зміною свідомості, причому не тільки батьків, а загалом – суспільної свідомості. Зміни в напрямку розуміння цінності себе, своїх дітей, України, суспільства. Здатності відстоювати свої цінності і творити своє майбутнє. Це складно і необхідно водночас. А якщо казати про конкретних дітей і конкретних батьків, то з дітьми потрібно говорити на всі важливі для них теми. І цінувати себе і їх – як Божих дітей».

    Оксана ПІЛЯНСЬКА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!