• У центрі Києва працює театр, де всі вистави йдуть російською мовою: як на це реагує мережа

  • Це їхня принципова позиція, якої вони агресивно дотримуються у соціальних мережах.

    У центрі Києва розташований театр Dark sofit – увесь репертуар у них російською мовою.

    Директоркою театру є актриса Олена Неволько, як пишуть у мережі, – палка прихильниця “руського міра” – у 2014 році підтримувала антимайдан та вторгнення росіян в Україну в 2022 році, пише “24 Канал”.

    Українці в мережі просять розголосу цієї ситуації та гнівно реагують у коментарях.

    Що відомо про ситуацію довкола Dark sofit

    На сайті театру вказано, що театр “Темний софіт” є 100 % українським продуктом.

    “На відміну від багатьох театрів, навіть державних, ми не сплачуємо авторські гонорари іноземним авторам п’єс. А це десятки, сотні тисяч доларів. Майже всі п’єси театру написані Олександром Неволько про українців та для українців, в першу чергу. Але, на відміну від політиків, ми не поділяємо людей за расовою, національною, релігійною, сексуальною та мовною ознакою”, – пишуть вони.

    Втім глядачів турбує одне – чому вистави тривають російською мовою, коли в Україні вже понад півтора року триває війна з Росією. На що керівники відповідають:

    “На це питання ви знайдете відповідь, якщо подивитесь всі наші вистави. Деякі вистави потрібно буде переглянути по декілька разів. Але хто не має такої можливості або не хоче – тому відповімо просто: Ми – українці. А українці вільні люди, а вільні люди можуть робити що хочуть!”.

  • Однак у мережі пишуть, що Олена Неволько також спільно з командою свого проєкту транслюють російські наративи прямо в центрі Києва, в режимі реального часу. До того ж за словами кандидатки історичних наук та засновниці ГО “Експертний корпус” Тетяни Швидченко, вона “у 2014 році допомагала розшукувати українських активістів та учасників Революції Гідності, серед яких були й люди, які зараз служать в ЗСУ”. А театр сьогодні своїми виставами русифікує Київ і “йому глибоко начхати на порушення Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та рішень Київської міської ради”.

    “Голос кожного українця має значення, це довели Майдани й це щодня доводять наші захисники та волонтери. Цей театр може забанити і тисячу обурених. Та коли навіть одному українцю чи українці стає дуже боляче від такого ставлення до себе, від російської мови у мистецьких закладах рідного міста – так не має бути”, – поділилася Тетяна.

    Реакція мережі

    Після обурливих коментарів українців, керівники театру закрили свої сторінки у соцмережах. Крім того, видаляють негативні відгуки у Google та блокують користувачів.

    • “Жах… схоже, їм до тих відгуків абсолютно байдуже, вони навіть підігріватимуть їхнє хамське его. Мають втрутитися влада, відповідні органи”;
    • “Неподобство! Накласти високі податки на таку “культуру”. Бо їм гроші не пахнуть, от і хай платять достатньо в бюджет, якщо хочуть псячою глаголити. А найкраще – закрити їхню лавочку!”;
    • “Ці коні заблокували всіх, хто написав відгук, на гуглі можливість відгуку закрили й сайт у них тепер неактивний. Схоже, наваляли у штани? Цікаво, чи надовго?”;
    • “Відверті україноненависники в тому театрі. Керівник з антимайдану, всі там москвороті і люто ненавидять Україну. За це їх і фінансують”;
    • “Я в шоці. Потрібно вводити як мінімум штрафи за таку роботу на ворога”.

    До теми: Між нами прірва, – росіяни переклали фільм “Памфір”, але не зрозуміли діалект

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Соболик ТетянаСоболик Тетяна

    Правда про дезінформацію. Погляд Польщі

    «А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    «СОРОКА, ЯКА НЕ МОЖЕ ВТОРОПАТИ, ЩО РОБИТЬ ЩУКА»

    Це назва роботи Володимири Кабаченка 1993 року, що була представлена на одній із «Імпрез» в Івано-Франківську. Саме ця назва, як на мене, найкраще характеризує те, що відбувалося тоді у мистецькому житті міста, а також почасти теперішнє сприйняття довколаімпрезних експозицій у Музеї мистецтв Прикарпаття та виставковій залі Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України. Цьогоріч минає

    Палій ЮліяПалій Юлія

    Блог дружини військового: хочу, щоб мене пам’ятали хорошим

    Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    Покровський напрямок: що зараз відбувається на українському сході?

    В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів.  Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи