Українська відповідь рашистським загарбникам

  • Російсько-українська війна змусила багатьох з нас дізнатися про окупацію. Окупацію українських земель та населених пунктів.  Окупацію, яка супроводжується страшними воєнними злочинами рашистів. І не лише ними, тому і відповідь має бути комплексною.

    На щастя, Київська, Чернігівська, Сумська області вже звільнені українськими захисниками від окупантів, тривають бої у Харківській області, де успіхи Сил оборони України є помітними. Рашистський наступ триває у Донецькій та Луганській областях, де загарбники методично перетворюють на руїни численні міста та селища.  Є сподівання, що поставки Заходом танків та далекобійної артилерії дозволять відкинути загарбників. Прикро, що країни ЄС та НАТО надто довіряли експертним оцінкам і не вірили у спроможність України до опору.

    Натомість РФ методично готувалася до війни. Людина, яка пережила окупацію на Київщині, розповідала, що була здивована, що до неї окупанти зверталися на ім’я-по батькові, навіть не бачивши її документів. Насправді секрет простий: окупанти, здійснюючи обшуки у  будинках, питають господарів, як звуть їх сусідів. Механізми інформаційного тиску, тим більше в окупації, працюють на основі нагнітання страху і демонстрації власної могутності. Однак цього рашистам мало. Західні медіа продовжують публікувати дані розслідувань їхніх воєнних злочинів на Київщині, а омбудсмен Людмила Денісова регулярно повідомляє про факти згвалтувань рашистами дітей та осіб літнього віку на окупованих українських територіях. Злочини на сексуальному грунті є складником російської окупаційної політики.

    Днями окуповані території Херсонської та Запорізької областей відвідав російський віцепрем’єр Марат Хуснулін. Він з інтонаціями, запозиченими у нацистського колеги Альфреда Розенберга, просторікував про майбутнє захоплених територій, про збільшення споживання у Росії помідорів та томатної пасти. РФ показово та відверто чхає не лише на міжнародне право, але й на здоровий глузд, фактично створюючи доказову базу для майбутнього міжнародного трибуналу. Тим часом у російському парламенті зареєстровано законопроєкт, який дозволяє президенту призначати голів тимчасових адміністрацій… за межами Росії. Цікаво, чи не буде після ухвалення цього закону створено адміністрацію для управління Вашингтоном чи Парижем?

  • Якими мають бути висновки для України та її громадян? Вони прості: переговори з рашистами не мають сенсу, власне, сам російський МЗС відмовився від їх проведення. Україна вже дала відповідь світові, чи спроможна вона зберегти власний суверенітет, і сьогодні питання насамперед у темпах відновлення територіальної цілісності нашої держави. Оскільки США та їх союзники в Європі прагнуть насамперед стратегічної поразки Путіна, а не розпаду Росії, Україні треба зосередитися не лише на діях наших захисників, але і на проведенні реформ – реальній боротьбі з корупцією та створенні прозорого судочинства. Інакше успіхи наших захисників може бути нівельовано.

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!