• Уже є на Netflix: 4 нові українські фільми, які варто подивитися вдома, якщо не встигли в кіно

  • Український кінематограф продовжує підкорювати глядачів з усіх куточків світу.

    Стримінгова платформа Netflix все більше дозволяє просувати фільми нашої країни на широкий загал. Кіно 24 розповідає про нові українські фільми, які вже можна подивитися на американському сервісі, якщо ви не встигли подивитися їх у кінотеатрі.

    Ці стрічки зібрали шалені суми в кінопрокаті України, а тепер продовжують підкорювати серця іноземних глядачів.

    “Смак свободи”

    У центрі сюжету – дівчина Варвара, яка захоплюється світом кулінарії та мріє створювати страви високої кухні. Однак її звільняють з роботи в кафе, бо колеги не зрозуміли амбіцій героїні. Попри це, Варвара не втрачає оптимізму і вирушає до Львова, щоб досягти успіху. Одного дня вона знаходить книгу, рецепти з якої кардинально змінять життя дівчини.

     

    “Яремчук: Незрівнянний світ краси”

    Цей фільм розповідає про життєвий і творчий шлях української естрадної зірки Назарія Яремчука. У стрічці зображені найголовніші етапи становлення співака як артиста – від світових турів до переслідування КДБ. Завдяки унікальним архівним матеріалам, наданим родиною співака, глядачі можуть побачити рідкісні кадри виступів “Смерічки”, знімання першого українського мюзиклу “Червона рута” та особисті моменти з життя виконавця.

     

    “Тісто”

    Сюжет фільму розгортається навколо команди, яка подорожує Україною та знайомиться з найкращими рестораторами, кухарями, кондитерами й пекарями своєї сфери. Експерти з різних куточків країни досліджують давні рецепти, які стосуються тіста. Завдяки відомим кулінарам, серед яких Євген Клопотенко, Ольга Мартиновська, Володимир Ярославський, Ніка Лозовська та Олександр Дроненко, українці пізнають філософію хліба, борошна та тіста.

     

    “Ми були рекрутами”

    19-річний Борис Савенко став рекрутом 3-ї окремої штурмової бригади. Фільм розповідає про становлення юнака як військового – від проходження курсу молодого бійця до участі у справжніх бойових діях. У стрічці також лунають історії побратимів Бориса. Їхні розповіді допомагають зрозуміти суть відваги та самопожертви в умовах страшної війни.

    Читайте також: 10 культових фільмів, які назавжди змінили світовий кінематограф



    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    НАШІ КОЛУМНІСТИ ТА БЛОГЕРИ

    Рязанцева ЯнаРязанцева Яна

    10 міфів про український схід: чи зможемо ми колись подолати уявні бар’єри?

    Стереотипами земля повниться. Наш світогляд часто ґрунтується на хибних уявленнях про інших людей, міста, регіони, та що там — навіть про самих себе. Стереотипи заповнюють пробіли в реальних знаннях. Якщо на власні очі не бачили, не були, не знаємо — здатні вірити будь-чому. Наша країна настільки велика й різноманітна, що нам не вистачає особистих зв’язків,

    Деркачова ОльгаДеркачова Ольга

    Смерть як звичка

                   У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті.  Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені

    Магда ЄвгенМагда Євген

    Пропорція для Путіна

    Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного

    Волошин ТарасВолошин Тарас

    Вакцинація і Конституція

    Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює