Вахтери-енкаведисти

  • Інколи злочини під час «визвольної» діяльності радянських каральних загонів були настільки кричущими, що більшовицька репресивна машина не могла їх проігнорувати і заслужено карала найбільш дискредитованих представників тоталітарного режиму.

    Так, радянські правоохоронні органи змушені були арештувати і піддати покаранню банду з 12 осіб, що здійснили 8 збройних грабунків і одне звіряче вбивство на території Снятинського району в період з 30 травня по 7 жовтня 1946 р.

    138 фото і документи на державні нагороди учасника банди М.Большакова
    138 фото і документи на державні нагороди учасника банди М.Большакова

    До складу злочинного угруповання входили службовці, оперуповноважені Печеніжинського, Заболотівського, Снятинського, Коломийського райвідділів Міністерства державної безпеки та бійці винищувальних батальйонів. Бандити займали різні посади, від вахтерів і шоферів до старших оперуповноважених райвідділів. У більшості злочинців були державні нагороди за участь у Другій світовій війні – від ордена «Слави» і «Червоної зірки» до медалі «Партизан Вітчизняної війни».

    Очолював бандформування Єфімов Микола Петрович, уродженець міста Бєлгорода Курської області, який з 1942 р. перебував у рядах Червоної армії і у спеціальних партизанських загонах та був нагороджений медалями «Партизан Вітчизняної війни» і «За перемогу над Німеччиною». За що отримали державні нагороди червонозоряні бандити, ми не знаємо, але на Прикарпатті вони відзначилися грабежами і вбивствами мирного населення.

    У матеріалах кримінальної справи нема даних, як зібралася докупи банда, але ретельно описано їх злодіяння. Спочатку бандити зазвичай напивалися – «випили по 300-400 грам, зустріли Жиглєнкова, ще горілку розпили», а потім Єфімов пропонував поїхати в Снятин і здійснити грабежі.

    Так, у вересні 1946 р. у с. Ганьківці представники радянської влади, залякуючи зброєю, забрали в мешканця п. Пезя 3200 рублів, 6 пар взуття, 2 чоловічих костюми, 2 пальта, 18 м полотна, 16 жіночих хустин, 8 пар чоловічої білизни та інше. Повертаючись додому, бандити забрели ще в будинок п. Чепіги, в якого відібрали 50-60 кг свинячого сала і одне покривало. А бувало так, що в бідних людей «правоохоронцям» нічого було реквізувати, окрім 9 кг горіхів і пари шкіряних черевиків.

    Потім пограбовані речі злочинцями ділилися і частково продавалися у Львові. «Зароблене» дозволяло «визволителям» безбідно жити і бути володарями сердець багатьох дівиць (у кримінальній справі фігурують фото дівчат, які на звороті зображень клялися в коханні злочинцям).

    Фото і нагородні документи ватажка банди М.Єфімова
    Фото і нагородні документи ватажка банди М.Єфімова

    Однак найжахливішим злочином бандформування було вбивство незнайомої їм людини посеред поля. Енкаведистам сподобався годинник незнайомця. Вони без будь-яких розмов почали бити бідолашного прикладами автоматів, а коли він втратив свідомість, то перерізали ножем горло і повісили труп на дереві. І все заради годинника?…

    Однак бандитське життя було перервано після збройного пограбування священика в с. Тучапи Заболотівського району. Енкаведисти попередньо переночували в доброзичливого священнослужителя, а на другий день пограбували його на 50 тис. рублів. Але священик, на відміну від попередніх жертв, не побоявся і поскаржився на червонозоряних.

    28 грудня 1946 р. Військовий трибунал засудив Єфімова до вищої міри покарання (розстрілу), а решта злочинців отримали від 10 до 5 років ув’язнення. Крім того, всіх позбавили державних нагород. Однак уже 4 березня 1947 р. Президія Верховної Ради СРСР замінила Єфімову страту на 20 років каторжних робіт, а він сам у касаційній справі пояснював власну жорстокість помстою бандерівцям, не відчував ніяких докорів сумління і прагнув «добитися справедливості, якщо вона у нас є». Мабуть, для нього, як і для багатьох інших «визволителів зі сходу», Прикарпаття було окупованою територією, на якій не діяв закон і дозволялися злочини щодо місцевого населення.

     

    Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

     

    *«Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основі архівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!