Василь Гацько – молодий український політик та громадський діяч, голова політичної партії «Демократичний альянс». Він приїхав в Івано-Франківськ та розповів, яким бачить майбутнє України, хто повинен стати президентом, а також – чому цю посаду не повинен зайняти жоден з олігархів чи їхніх ставлеників.

– Що партія «Демократичний альянс» пропонує українцям? З якими ідеями, цінностями та ідеалами вона йде на вибори?

Відповідь на це питання останнім часом дуже чітка – нам потрібна країна заможних і освічених громадян, країна середнього класу. Раніше цієї відповіді у мене не було, бо переважно ми діяли «проти», а не «за»: боролись проти режиму Януковича, до прикладу. Наша партія формувалась саме як протестна, коли Янукович впритул наближався до президентства. І ми жили політичним протестом проти корупції, проти олігархату, проти тодішніх еліт. А зараз ми переформатовуємося  у формат «за», адже відчуваємо, що впродовж найближчих 5-10 років зобов’язані збудувати країну середнього класу. І мені здається, що ніяких інших ідей сьогодні не треба.

Завдання у тому, щоб виходити з потреб людини. Є основні рамки – державний суверенітет, наша незалежність, але є і суть – це людина, українець. Сьогодні цей українець, на превеликий жаль, часто є малозабезпеченим чи взагалі живе у бідності, він змушений шукати кращої долі за кордоном. А треба взяти і зробити все інакше.

Щодо цінностей, все вже придумано до нас. Найвищою цінністю є людська гідність. Треба ставитися до людей із повагою та любов’ю, треба вибудовувати таку державу, де це буде нормою життя. І тоді матимемо стрімкий ріст якості життя, бо це пов’язані речі. Хочу навести приклад сусідньої Польщі: ще років 20-25 тому українці возили туди елементарну побутову техніку, а зараз мільйони наших громадян їздять туди працювати. Польща свого часу зробила політичний вибір, відірвалась від радянського простору і стала повноцінним членом європейської родини. А ми, маючи навіть кращі стартові умови, не використовували такий політичний інструмент, як вибори.

От давайте подивимся на так званих лідерів передвиборчої гонки. Серед них – Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. У цих людей на двох – сорок років в українській політиці на всіх без винятку посадах владної верхівки. Ми продовжуємо мішати ту ж саму політичну колоду з якоюсь непояснюваною постійністю. Якщо хтось не виправдав очікувань, якщо він не робив обіцяного, якщо замість боротьби з олігархами він будував країну олігархів, то з таким кандидатом треба прощатись. І все буде просто.

– Тобто ви орієнтуєтеся переважно на середній клас?

Річ у тому, що в нас фактично немає середнього класу як такого, його майже не існує – і на нього важко орієнтуватися. Зараз в Україні це в кращому разі 10-15% людей, і це означає, що середній клас ми зобов’язані створити. А орієнтуватися потрібно на українця в цілому, в тому числі на того українця, який ще не є середнім класом – але може ним стати.

Що таке середній клас? Це, перш за все, досить високі доходи. Не буду називати цифр, адже вони суттєво відрізняються у різних країнах, але доходи повинні забезпечувати гідний рівень життя. Людина повинна мати можливість добре жити, отримувати якісну освіту, подорожувати, куди захочеться, заощаджувати гроші на щось важливе та потрібне. Ви проїдьтесь країною зараз, поспілкуйтеся з людьми – у них немає заощаджень, бо просто немає з чого заощаджувати!

І через такий простий політичний інструмент, як вибори, ми з вами маємо важливе завдання: створити в Україні цей середній клас, орієнтуючись на кожного українця. Адже цим інструментом користуються всі цивілізовані країни світу, змінюючи життя своїх громадян на краще.

– Розкажіть про свою команду. Чи багато у вас однодумців? А також з яких джерел фінансується «ДемАльянс»?

Наша команда – це розумні та патріотично налаштовані люди, більшість з яких є молодими. Багато підприємців. Це люди зі всієї України, люди, які борються за зміни, а не просто констатують, що все погано. Ми щодня докладаємо зусиль, щоб країна змінювалась на краще.

Наша команда зараз досить невелика. «Демократичний альянс» почав займатись політичною діяльністю вже після Революції Гідності. Зараз ми розбудовуємо свою політичну силу, але це тривалий процес, особливо враховуючи те, що ми на гарматний постріл не підпускаємо до себе олігархат. Зараз українська політика – це радше питання наявності у кандидата гігантських фінансових ресурсів. Простіше кажучи, без мішка грошей більшість політиків просто не піде на вибори. Наш шлях, на відміну від вищеописаного, є правильним – але, відповідно, тривалішим.

І попри все це, я вважаю, що ми маємо цього року перемагати на президентських і парламентських виборах. Це означає, що лише «ДемАльянсу» та його зусиль буде недостатньо для досягнення такої мети. Тож має бути союз – союз кількох політичних сил та мільйонів громадян України.

– Хто вже входить у ваш союз і кого ще ви у ньому прагнете побачити?

Ми виступили з ініціативою політичного союзу з об’єднанням «Самопоміч». На цих виборах підтримуватимемо єдиного кандидата на посаду президента – теперішнього мера Львова Андрія Садового. Об’єднавши сили, ми вже можемо реально чогось досягати, але союзу лише двох партій сьогодні замало.

Я вважаю, що в нашому альянсі має бути Святослав Вакарчук. Він, звісно, ще не оголосив про наміри балотуватися і займатися політикою, але в нього вже стовідсотково є виборці та прихильники. І, враховуючи цінності цих людей, ми стовідсотково кажемо: це й наші виборці також. Це люди, які вибирають європейську цивілізацію та свободу, які виступають проти олігархату та корупції, прагнуть до змін та до нових можливостей. Також в цьому союзі може бути «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

Але найголовніше – мають бути мільйони громадян України. На жаль, українці наразі не пов’язують покращення свого життя із виборами, в людей тотальна зневіра. Як попередня, так і нинішня влада зробила все, щоб українці не сподівались на політику як на метод вирішення проблем. З року в рік вони брехали виборцям, обіцяли їм золоті гори, а потім зраджували. І от в таких умовах зараз потрібно працювати. Бо коли ти зараз йдеш до людей і говориш їм, що будуєш нову політичну партію на нових принципах, тобі спочатку не вірять.

– А кого у вашому об’єднанні ніколи не буде?

Петра Порошенка – це очевидно, бо він сам є олігархом. Юлії Тимошенко – вона є представницею олігархічних інтересів і протягом всього часу при владі будувала країну бідних людей і багатих олігархів. Її риторика начебто спрямована на допомогу людям, а от її справи свідчать про геть протилежні речі. 20 років у нашій політичній системі свідчать про те, що вона є співучасницею всього цього олігархічного панування.

Своїх фаворитів на виборах мають такі олігархи, як Ігор Коломойський – той же Зеленський, до прикладу, та Дмитро Фірташ – Вілкул, Бойко і інші екс-регіонали. Десь поруч і Москва зі своїм впливом. Мета олігархів одна – консервація свого впливу на Україну. Їх сила – в корупції, а також в контролі органів влади та правоохоронної системи. І всіх цих людей ми категорично не хочемо бачити поруч із нами.

Для олігархів не принципово, хто саме з їхніх представників стане номером один, їм головне зберегти саму систему. В такому разі комусь буде добре сьогодні, комусь завтра, і якось вже вони між собою розберуться. Постраждає при цьому всьому тільки Україна. Тож наше завдання – зробити так, щоб олігархія зникла, а натомість з’явилась величезна кількість освічених і заможних громадян. Іншого варіанту перемоги для України я наразі не бачу.

– Чи вірите ви в реальні шанси Андрія Садового стати президентом?

Я належу до тих людей, які не люблять оцінювати шанси та чекати ймовірностей. Моє життєве кредо – самому створювати шанси та імовірності, своїми руками. І так зараз варто робити всім українцям. Адже якщо ми з вами зараз почнемо оцінювати ймовірність настання добрих справ, то вона завжди буде низькою. Якщо лише спостерігати, то стан речей залишиться таким, як був, і нічого не зміниться. А от якщо не обмежуватись оцінками, а самим робити добро, тоді все зміниться.

Так само і з нашим кандидатом Андрієм Садовим – я знаю, чому він має бути президентом, у мене є переконання і аргументи, і я не бачу жодних інших варіантів. Садовий має успішний досвід керування великим містом – 12 років на посаді мера. Львів, який не був у сотні найвідвідуваніших міст світу, увійшов до цього списку. Львів за ці роки став містом №1 за якістю життя людей.

Ще Андрій Садовий вміє формувати команду, вміє правильно діяти, вміє протистояти тиску. Він має стати єдиним кандидатом від демократичних сил у 2019 році. А головне – він є незалежним від будь-яких олігархів, що критично важливо. Бо ж ми збираємося зламати олігархічну систему, пам’ятаєте? Таких людей у політиці небагато, і Садовий – один із них.

Ми маємо справу з олігархатом, який звик володіти країною, який має колосальні фінансові ресурси і якому є що втрачати. І щоб Україна змогла їх побороти, у виборчому процесі повинні взяти участь мільйони людей, які проголосують за єдиного кандидата від демократичних сил Андрія Садового. Тоді ми зможемо дати олігархам відсіч.

– Що ви робитимете в разі перемоги і якою бачите Україну в майбутньому?

Перш за все, потрібно остаточно сформувати Антикорупційний суд. Адже боротьба з олігархами неможлива без чесного, справедливого і швидкого розгляду всіх справ, якими займаються САП, НАБУ, НАЗК та інші органи.

Крім того, наші олігархи самі охоче йдуть до ВРУ і направляють туди своїх представників – їх там зараз, мабуть, більшість. Що ж їх там так цікавить? Ні, це не діяльність на благо країни, це депутатська недоторканність, яка стане їх «бронею» від переслідування за скоєні ними злочини. Тож цей мотив йти до влади треба ліквідувати, скасувавши недоторканність депутатів.

Україні потрібна сильна економіка, не в останню чергу – задля перемоги у війні. Звісно, ситуація на Сході є дуже непростою, але в будь-якому випадку хоробрим захисникам нашої країни потрібна сучасна зброя і надійна військова техніка. А щоб добре озброїти армію, потрібна стабільно зростаюча потужна економіка, розвитком якої ми й займемося. Це також призведе до появи нових робочих місць з гідними зарплатами, а ще – до припинення трудової міграції з України.

Розмовляв Тарас ВОЛОШИН