У судовому засіданні суд встановив, що 34-річний обвинувачений, перебуваючи на профілактичному обліку у секторі превенції як «кривдник», протягом тривалого часу за місцем свого проживання систематично вчиняв над своєю бабусею психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, просив його суворо не карати. Натомість потерпіла просила суд суворо покарати свого онука.
Прокурор у судовому засіданні просила суд призначити обвинуваченому покарання у вигляді 5 місяців арешту.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, під наглядом у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, його характеристику за місцем проживання, повністю визнав себе винуватим.
Таким чином суд призначив обвинуваченому покарання у вигляді 4 місяців арешту.
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює