25 листопада відбулося перше засідання новоутвореної Івано-Франківської районної ради першого скликання. І поки законотворці до кінця визначаються з її повноваженнями, депутати вже обирають голову та гадають про свої функції.

 

Голова, заступниця та 54 депутати

В Івано-Франківській районній раді – 54 депутати, яких прикарпатці обрали на виборах 25 жовтня. До неї увійшли шість партій, які подолали 5-відсотковий бар’єр: ВО «Свобода» – 20 мандатів, «Європейська солідарність» – 12 мандатів,  «Батьківщина» – 7 мандатів, «За майбутнє» – 5 мандатів, «Слуга народу» – 5 мандатів, «Платформа громад» – 5 мандатів.

Єдиним кандидатом на посаду голови районної ради став Василь Попович від політичної партії “Свобода”. Він є заступником директора франківського комунального підприємства “Полігон ТПВ” і вже двічі був депутатом обласної ради.

“На посаді голови буду відстоювати інтереси жителів Івано-Франківського району. Тут буде багато роботи, адже він – найбільший, створений на базі п’яти районів. Від нас усіх залежить багато чого. Сподіваюся, ви мене підтримаєте на цій посаді і ми разом будемо плідно працювати на благо нашого району. Багато залежить від нашого інтелекту та можливостей”, – сказав Василь Попович.

За результатами таємного голосування, 44 депутати підтримали його кандидатуру. Опісля народні обранці голосували за заступника голови райради. Попович висунув на цю посаду представницю фракції «Батьківщина» Лідію Чекайло. Раніше вона була керівницею Івано-Франківського регіонального офісу ВО “Батьківщина”. Її кандидатуру підтримали 39 обранців.

Також депутати визначили тимчасове місце розташування Івано-Франківської районної ради. Наразі вони перебуватимуть на площі Міцкевича, 4.

Ймовірно, через два тижні проведуть наступну сесію райради. На ній мають прийняти бюджет, а також затвердити комісії, обрати їх голів та заступників, затвердити склад президії районної ради.

“Немає ще відповідної районної адміністрації, яка могла б нам цей бюджет підготувати, аби ми могли його прийняти. Але до Нового року ми маємо прийняти бюджет, бо це важливо!” – акцентував новообраний голова районної ради.

Повноваження райради

За словами Василя Поповича, наразі є багато невизначених питань. Одне з них – про повноваження. Адже законодавець все ще не окреслив повноваження районних рад.

“У Верховній Раді наразі перебуває законопроєкт щодо поля нашої роботи. Законодавець визначив тільки те, що ми маємо робити як перехідний орган. Ми маємо передати комунальні приміщення в ОТГ, а ще розібратися з усім майном, яке залишилося від районних рад”, – говорить голова райради.

Юрист-консультант Асоціації ОТГ Прикарпаття Михайло Івашків пояснює, що повноваження як були в законі про місцеве самоврядування районних рад, так і залишаються, але вони обмежилися певними фінансами та можливостями. У зв’язку зі змінами до Бюджетного кодексу України, основним джерелом доходів районних рад є власні доходи. Всі субвенції на кшталт базової чи реверсної дотації з 1 січня 2021 року у Бюджетному кодексі не передбачені.

“Поки що нема закону, який би чітко визначав повноваження районних рад і чим вони надалі будуть займатися, прогнозувати дуже важко. Навіть якщо вони будуть наділені певними функціями, то будуть отримувати відповідні субвенції чи трансферти, але тільки ті, які матимуть цільове призначення. Наразі у них є повноваження щодо оголошення недовіри головам РДА, але це вони зможуть реалізувати після одного року роботи”, – зазначає юрист.

За його словами, згодом буде видно, якими повноваженнями наділить законодавець районні ради, бо наразі вони є мізерними.

т райради

За словами голови районної ради, є різні думки та пропозиції від народних депутатів щодо того, як будуть надходити кошти у районний бюджет. Зараз законодавча влада має визначити, які податки будуть надходити у районний бюджет. Серед варіантів –  екологічні кошти, які розчіплялися та залишалися у районах. Є й думка про 5% від податку на доходи фізичних осіб.

Михайло Івашків зазначає, що джерелом доходів районних бюджетів будуть надходження від управління комунальної власності: ті кошти, які надходять до районного бюджету від оренди майна, що є власністю територіальних громад. Однак ці гроші будуть надходити до того моменту, доки районні ради не передадуть все майно територіальним громадам. Така ж ситуація з податком на прибуток їхніх комунальних підприємств.

“Комунальні підприємства, засновниками яких були районні ради, не були прибутковими. Вони дофінансовувалися з доходів районних бюджетів. Частина прибутку цих підприємств мала б надходити у бюджет району, але враховуючи, що прибуток мізерний, то надходження будуть невеликі”, – каже Михайло Івашків.

Якщо говорити про прогнози бюджетів районів Прикарпаття, у Коломийському районі дохідна частина на рік – близько 500 тисяч гривень, Верховинському – 127 тисяч. Щодо Франківського району, приблизною цифрою бюджету буде 1 мільйон 300 тисяч гривень.

“Фактично цих коштів вистачатиме на заробітну плату голови районної ради та кількох працівників”, – зазначає Михайло Івашків.

Як районні ради будуть далі жити у межах того фінансового ресурсу, ніхто сказати не може. Юрист пригадує, що Міністерство регіонального розвитку влітку 2020 року повідомляло, що, можливо, районні ради наділять повноваженнями щодо підтримки профтехосвіти на рівні району, медицини, спорту, архітектури та утримання доріг районного значення. Але, відповідно до Бюджетного кодексу, цих надходжень до районних бюджетів нема.

«Якщо держава дозволить освіті, профтехосвіті, спорту та іншим підпорядковуватися районам, то ці кошти будуть скеровуватися на видатки районних бюджетів, – говорить юрист-консультант. – Районна рада реально буде розпоряджатися коштами, знаючи, яка громада їх найбільше потребує. Гроші будуть йти з держбюджету і матимуть цільове призначення. Однак саме депутати будуть вирішувати, як їх розподіляти».

Від 10 до 30

Василь Попович зауважує, що у новостворену районну раду переходять всі працівники, які працювали у п’яти районних радах – Тисменицькій, Богородчанській, Галицькій, Рогатинській і Тлумацькій.

“Це, напевно, понад сто людей, але мені потрібно буде їх звільняти, оскільки не може бути такого великого апарату. Будемо радитися із заступником та головами фракцій. Думаю, що це буде близько 30 людей. Все залежить від повноважень та обсягу роботи. Це можуть бути колишні працівники районних рад, які зголосяться і за фахом будуть нам підходити”, – каже Василь Попович.

Водночас Михайло Івашків припускає, що на гроші, які матиме новостворена Івано-Франківська районна рада, можна буде утримувати значно менший штат – максимум 10 осіб.

Чи потрібні ради?

Юрист-консультант Михайло Івашків розповідає, що історія оптимізації районів дуже довга. З січня по квітень 2020 року, поки в Україну не прийшла пандемія, напрацьовувалися зміни до Конституції щодо адміністративно-територіального устрою. Передбачалося  реформування тільки двох рівнів: базового та субрегіонального, а про районний рівень взагалі не йшлося. Однак напрацьовані зміни так і не вдалося втілити.

“Є спеціальна процедура, визначена Конституцією України, і так вийшло, що адміністративно-територіальний устрій, відповідно до постанови ВРУ, залишився трирівневий: рівень громад – базовий, рівень областей – субрегіональний та райони. У рамках субрегіонального рівня здійснилася оптимізація. Так, в Україні утворили 136 районів, а решта були укрупнені. У нашій області було 15 районів, а стало шість”, – пояснює Михайло Івашків.

Він каже, європейський досвід показав, що недоцільно мати обласну раду і ще й районну. Тоді райради стають “прокладками” під час перекачування коштів з держбюджету до бюджету територіальних громад.

“Наприклад, у Польщі є і субрегіональний рівень, і районні ради. Ми спілкувалися з делегаціями з Польщі у Франківську, ще коли головою ОДА був Денис Шмигаль. На тій зустрічі поляки казали, щоб ми не зробили помилки у реформуванні адмінустрою – тієї, яку зробила Польща. Вони вважають, що ця ланка зайва, бо так показав їхній досвід реформи децентралізації”, – розповідає Михайло Івашків.

Юрист зазначає, що Україна цю помилку не змогла швидко виправити, бо районні ради передбачені у Конституції. За його словами, готувалися такі зміни, аби зберегти районний рівень як адміністративно-територіальну одиницю: щоб не було представницького органу, а функціонувала тільки районна держадміністрація, яка б координувала діяльність всіх територіальних органів. У них не буде великих власних доходів і питань, які треба розв’язувати щодо громад, бо громади самі вирішують питання і спільні інтереси регулюють між собою договорами.

“Тобто цей орган випадає зі своєї конфігурації, але враховуючи те, що він закріплений у Конституції, а зміни не відбулися, ми вибирали районні ради. Благо, що ми їх змогли хоча б трохи оптимізувати», – каже він.

За словами юриста, це буде додаткове навантаження на держбюджети. Однак враховуючи, що воно буде мінімальне, експерти прогнозують, що районні ради з часом відживуть, не маючи дохідної частини. Вони не матимуть джерел надходжень і будуть тільки представницьким органом, який буде збиратися на сесії та вирішувати питання, які наразі невідомі.

Ірина КУЙБІДА