Великдень – одне з найважливіших християнських свят. Цей день прийнято наповнювати обрядами та традиціями. І не лише цей день, бо підготовка до свят починається кілька днів перед тим.

“Галицький кореспондент” поговорив з прикарпатцями про те, як вони святкують Великдень.

Уляна ОБІДНЯК, м. Яремче:

– За професією я кондитер, тому пасочки випікаю сама. Колись я відвідувала курси писанкарства і сама також фарбую великодні яйця. Зізнаюся чесно, я проти термоналіпок із зображенням образа Ісуса Христа та святих. Коли за святковим столом родина споживає освячені яйця, то особливо ніхто не звертає увагу, що потім просто викидають ті освячені наліпки. Я – проти цього. Краще самому пофарбувати яйця в натуральних барвниках: лушпинні від цибулі, буряці, куркумі, а не клеїти всілякі сучасні наклейки. В такому випадку краще не фарбувати крашанки взагалі.

Олеся Л., м. Івано-Франківськ (дівчина попросила не показувати її обличчя та не вказувати прізвище. Вона вважає, що з новою хвилею переселенців зросла і хвиля хейту):

– До 2014 року я проживала у м. Макіївка Донецької області. Наше місто відтоді окуповане і не звільнене від орків до цього часу.
В мене не було бабусі чи дідуся з боку мами, а татові батьки жили в Росії. Тому крашанки були максимально вільного стилю. Пригадую, як мама давала мені фартух та повну волю фантазії. Особливістю було те, що ми потім бились тими крашанками і це була наша улюблена традиція.

У 2014 році я переїхала жити в Івано-Франківськ. Це місто стало для мене рідним за всі ці роки. Хочу відмітити, що на Донеччині свята вписуються в ритм життя, а на Франківщині – життя в свята. Там не було тривалих вихідних, просто день, в який треба встигнути до церкви і спекти паски.

Денис СТАНКО, с. Спас:

– Щороку я з нетерпінням чекаю на Великдень, адже беру участь у створенні крашанок. Крашанка – це необхідний атрибут Великодня, символ відродження життя. З дитинства я з мамою готую різнобарвні крашанки. Перед варінням яєць ми протираємо їх спиртом, щоб фарба лягала рівно. У воду додаємо 2-3 ст. л. солі, щоб яйця не тріскалися. Після того як зваряться, занурюємо на декілька хвилин у холодну воду, щоб легше почистити. Для фарбування яєць обираємо природні барвники – морквяний та буряковий соки, лушпиння цибулі, кавові зерна. Після занурення у барвники яйця стають оранжевими, червоними, коричневими. Вони є окрасою нашого великоднього кошика.

Минулого року я розфарбував крашанки кольорами синьо-жовтого стягу України та червоно-чорного прапору Організації українських націоналістів. А ще намалював на них український символ – тризуб.
Цьогоріч на майстер-класі з гуртка “Історичне краєзнавство” я вперше власноруч розписав писанку із використанням писачка та воску, яку обов’язково покладу у великодній кошик.

Вірю та надіюся, що воскрес Христос – воскресне й Україна.

Наталія РОМАНИШИН, с. Сваричів:

– Фарбування яєць на Великдень завжди було нашою сімейною традицією. Ще дітьми ми з сестрою чекали великодньої суботи, щоб спекти з бабусею паски до обіду, піти до Плащаниці, а потім прикрашати яйця. Зазвичай ми фарбували відваром цибулевого лушпиння, а потім зверху ще малювали різний орнамент. І зараз коли моя донечка теж дуже чекає великодньої суботи – розклад роботи не змінився. Розумію, що такі нематеріальні традиції ми можемо передавати з покоління в покоління.

Останні роки я роблю декупаж: беру клаптики серветок з малюнком і за допомогою яєчного білка приклеюю його до яєць. А другий спосіб, який особливо подобається донечці, це обгортання яєць в два-три шари білих серветок. Вже згодом моя маленька помічниця за допомогою харчового барвника різних кольорів ватними паличками кладе точки, які з‘єднуються між собою. Через 5 хв. виходять цікаві крашанки.

Мар’яна ЛОКАТИР

Як повідомляв “Галицький кореспондент”, дерева на франківській «стометрівці» прикрасили писанками