Дослідження десятків тисяч осіб дало змогу кількісно оцінити рівень погіршення когнітивної спроможності після перенесеного ковіду.
Виявилося, що ступінь погіршення корелює з тим, наскільки важко протікала хвороба, і при важких формах, коли була необхідна шпиталізація, падіння когнітивної спроможності було більшим, ніж після перенесеного інсульту, пише “Збруч” із посиланням на дослідження, що опубліковано в журналі EClinicalMedicine.
Всього протестували 12 689 осіб, які перехворіли на ковід (з них 275 осіб пройшли тест до і після хвороби), їхню когнітивну спроможність порівнювали з контрольною групою; всього в тестуванні взяли участь 81 337 учасників.
Було дев’ять тестів на просторове сприйняття, робочу пам’ять, увагу і семантичне мислення, і він вважається точнішим способом вимірювання інтелекту, ніж стандартний тест на IQ.
За кожен тест учасник опитування отримував оцінку в балах.
Аналіз показав, що залежність когнітивних порушень від тяжкості протікання ковіду статистично значуща (p = 2.9 x 10⁻⁹). Зниження сумарного бала на 0,47 стандартного відхилення для підгрупи госпіталізованих з ШВЛ було більше, ніж середнє 10-річне зниження глобальних показників у віці від 20 до 70 років в цьому наборі даних, а також більше, ніж середній дефіцит 480 осіб, які вказали, що раніше перенесли інсульт (-0,24) і 998 осіб, які повідомили про розлади навчання (-0,38). У класичному тесті на інтелект 0,47 стандартного відхилення прирівнюється до 7-бальної різниці в IQ.
Для порівняння: результат шпиталізованих без ШВЛ пацієнтів погіршився на 0,26 пункту.
Найбільший когнітивний дефіцит, виявлений в ході дослідження, спостерігався в задачах, що оцінюють міркування, планування і вибіркову увагу. Дослідники відзначають, що ці результати узгоджуються з іншими тривалими дослідженнями ковіду, посилаючись на проблеми з постійним “туманом в мозку” і труднощами з концентрацією уваги.
При цьому в часовому проміжку до дев’яти місяців вчені не спостерігали ніякої кореляції з поліпшенням когнітивних здібностей після інфекції, тобто за цей проміжок часу порушення, найімовірніше, не відновлюються.
Автори підсумовують:
“Давніші дослідження за участю госпіталізованих пацієнтів з респіраторними захворюваннями припускають, що зниження когнітивних функцій зберігається в деяких випадках до п’яти років. Тому наші висновки стосовно пацієнтів, яким потрібна була штучна вентиляція легень, не були абсолютно несподіваними. Але несподіваними вони виявилися стосовно пацієнтів, які лікувалися вдома.
Одним з можливих пояснень зниження інтелекту є наслідки гіпоксії. Спостережувана кореляція з тяжкістю респіраторних симптомів повністю узгоджується з цією точкою зору. Однак траплялися випадки інших форм неврологічних ушкоджень після Covid-19, причому для деяких пацієнтів вони були першим виявленим симптомом. Візуалізація мозку допоможе підтвердити і диференціювати психологічні та нейропатологічні наслідки коронавірусу”.
Читайте також: Туристи та трудові мігранти: епідеміолог пояснила, чому нової хвилі COVID-19 не уникнути