Відлуння війни

  • Росія вже кілька місяців накопичує війська біля кордонів України, запевняючи весь світ, що це лише навчання. А 21 лютого Путін визнав незалежність окупованих територій Донбасу та Луганщини. Ситуація з кожним днем стає дедалі напруженішою. І це впливає на всю Україну – як на прифронтовий Маріуполь, так і на Івано-Франківщину.

    Найбільша криза з часів Холодної війни

    Росія сконцентрувала поблизу кордонів України 147 тисяч військових, і ніякого відведення військ не спостерігається. Навпаки, «навчання», які мали завершитися 20 лютого, вирішили продовжити на невизначений термін. Про це на брифінгу розповів міністр оборони України Олексій Резніков.

    «Ми прямо зараз спостерігаємо за російськими підрозділами, які на сьогодні налічують 127 тисяч осіб наземного компоненту, з морським та авіаційним компонентами – це вже 147 тисяч. Ми не бачимо відведення російських військ, не можемо говорити про якесь зменшення їх кількості. Адже ті частини, які зараз у русі, можуть бути дуже швидко повернуті до попередніх місць або перекинуті на іншу ділянку», – сказав Олексій Резніков 21 лютого.

    Біля кордонів України росіяни зібрали значну кількість воєнної техніки – від БТРів і танків до вертольотів, винищувачів і ракетних комплексів. Частина з цих військ стоїть на території Білорусі, таким чином потенційно загрожуючи Україні атакою з півночі. Крім того, російські війська нині активно маневрують біля кордонів України, зокрема в тимчасово окупованому Криму, Чорним та Азовським морями пересуваються кораблі. Все це вже встигли назвати найбільшою кризою з часів Холодної війни.

    У зоні проведення ООС російські найманці та бойовики вже декілька днів активно обстрілюють позиції ЗСУ та навіть мирні міста. Є загиблі і поранені. Також бойовики вдаються до провокацій, розміщуючи свою артилерію в житлових районах і провокуючи українських військових на удар у відповідь – щоб створити привід для вторгнення російської армії. Керівництво ЗСУ запевняє: Україна не буде стріляти по мирних людях, яких бойовики використовують як живі щити.

    Врешті 21 лютого Володимир Путін підписав укази про визнання ОРДЛО. На підписанні були присутні керівники фейкових утворень Пушилін і Пасічник. Раніше питання про визнання псевдореспублік обговорювали члени Радбезу РФ. За підсумками засідання більшість членів РБ виступили за визнання угруповань, деякі навіть запропонували окупувати весь Донбас.

    «Вважаю за необхідне ухвалити давно назріле рішення – негайно визнати незалежність і суверенітет «ДНР» і «ЛНР». Прошу Федеральні збори РФ підтримати це рішення, а потім ратифікувати договори про дружбу і взаємодопомогу з обома «республіками», – заявив президент країни-агресора.

    Після визнання «республік» Путін офіційно схвалив введення російських військ на окупований Донбас. Це випливає з його указів, при цьому йдеться про нібито «миротворців». Як зазначається в опублікованих документах, у зв’язку зі зверненням ватажків «республік» Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника президент доручає російському Міноборони забезпечити здійснення збройними силами РФ «функцій щодо підтримання миру» на окупованих територіях.

    Світ одразу ж відреагував на таке кричуще порушення норм міжнародного права. Президенти та прем’єри провідних світових держав оголосили про початок введення санкцій проти Росії через її свавілля та чергове відкрите порушення кордонів України.

    Всі квартири розхапали

    Західні регіони України через ситуацію з російськими військами на кордонах стали місцем, куди люди втікають від гіпотетичної великої війни. Це й не дивно, адже чимало країн світу вже оголосили або про закриття своїх посольств у Києві, або про їх переїзд, наприклад, до Львова. Їхньому прикладу слідують і прості люди – як українці, так і іноземці, які не хочуть ризикувати.

    На Івано-Франківщині ця ситуація призвела до злету цін на оренду житла. Як розповідає Наталія Млинко, представниця одного з франківських агентств нерухомості, практично всі квартири зараз розібрали.

    «Зараз є частина людей, які приїжджають сюди разом із родинами і шукають квартири. Ця категорія людей орендує житло на короткий термін, тобто на 2-4 місяці. Іноді люди приїжджають не особисто, а просто передають знайомим чи родичам гроші та документи – щоб ті «забронювали» для них квартири. І справді, цей попит зараз суттєво зріс», – каже ріелторка.

    За її словами, житло в Івано-Франківську ще залишилося – але досить небагато, що не характерно для середини лютого. Це прямо свідчить про те, що люди переїжджають на Івано-Франківщину, тікаючи від можливої загрози.

    «Як правило, лютий – це період затишшя по оренді, вона активно починається десь навесні. А зараз маємо нетипову ситуацію на ринку, здали практично все, що стояло. До речі, найбільший попит зараз на дорогі квартири, переважно середнього та елітного класу, в центральній частині. Це новобудови, з ремонтами і комфортними умовами. За двокімнатну квартиру такого типу в центрі Франківська зараз готові давати 350-400 доларів на місяць і навіть більше», – розповідає Наталія Млинко.

    Ціни на оренду житла кілька місяців тому були дещо нижчими, каже вона. Однак через весь цей попит різкого зростання не відбулося.

    «Раніше люди ставили таку ціну, 350-400 доларів, з розрахунком на торг – прийде клієнт на місце, подивиться житло, і щось можна скинути в процесі торгу. А зараз ніхто не торгується і житло розбирають за тими цінами, які є. Також, до речі, зріс попит на особняки елітного класу. Щодо географії, то орендарі зараз переважно з Київщини, Харкова, Дніпра. Переїжджають і деякі компанії, відповідно, шукають офіси», – ділиться деталями Наталія Млинко.

    Гривня падає, а тарифи – ростуть

    Загроза масштабної війни, природно, впливає на економіку України, причому на всі області без винятку. Адже ця сфера, фінансові ринки і все інше, є вкрай чутливою до нестабільності ситуації. І наслідки видно повсюди – зростають ціни, падає курс гривні тощо.

    «Російське військо стало на нашому кордоні – і у нас одразу майже закрився ринок зовнішніх запозичень. Україна позичала гроші методом розміщення облігацій, а тепер ніхто не ризикує давати гроші країні, яка, можливо, стоїть на порозі війни. Це все прямо позначається на курсі гривні, який починає падіння. Іноземні трейдери та інвестори зараз позбуваються українських гривень, намагаються купити іноземну валюту та вивести її з країни. Виникає брак валюти на ринку, в результаті курс гривні падає, долар і євро ростуть в ціні», – розповідає Сергій Васильченко, кандидат економічних наук, доцент кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.

    До кризових обставин в Україні додаються і світові процеси, як-от подорожчання нафти і газу. Все це прискорює інфляцію, темпи зростання якої у нашій країні й так не можна було назвати повільними.

    «Великою проблемою цього року буде зростання цін на все. Інфляція цього року може бути, як то кажуть, галопуюча – думаю, що її цифра буде двозначна. Сьогодні в Нацбанку очікують до 10% інфляції на рік, і я вважаю, що це ще дуже оптимістичний показник. Адже виробники продукції вже платять за газ ринкову ціну, а населення – ще ні, маємо тариф по вісім гривень. І можна лише уявити, що буде, коли опалювальний сезон закінчиться і нас переведуть на новий тариф. Скільки буде коштувати куб для населення – 20 гривень, 30, 40? Я вважаю, що ціна на нього буде високою ще довго, є різні світові дані, котрі це доводять», – каже Сергій Васильченко.

    Слід розуміти ще одну річ: нинішній курс долара у 28,6 гривні не зовсім відображає стан справ у країні. Адже протягом січня та лютого Національний банк України штучно стримує падіння курсу гривні, «згладжуючи» коливання курсу – це, власне, одне із завдань НБУ. Від початку року Нацбанк продав уже понад півтора мільярда доларів для стримування паніки на валютному ринку. Резерви НБУ, за словами прикарпатського економіста, наразі є досить значними – але все ж не безмежними.

    Чому зростають ціни на харчі

    Також за останні місяці досить суттєво зросли ціни на продукти харчування. За словами Сергія Васильченка, це пов’язано з низкою чинників – як об’єктивних, так і суб’єктивних.

    «Ріст цін я можу пов’язати скоріше зі зростанням тарифів, аніж з військовою загрозою. Адже виробники зараз платять ринкові ціни за газ, електроенергію і так далі, все це не може не відбиватися на споживачах. І ціни починають зростати – причому як на ті товари, де виробництво залежить від долара, нафти, газу тощо, так і на всі інші. Умовно кажучи, бабусі також підвищують ціни на молоко, яке виробляє корова, що їсть українську траву. Їх можна зрозуміти, адже коли ростуть тарифи і ціни в магазинах, то жити за щось треба», – зазначає економіст.

    Ще одним фактором тут, за словами Сергія Васильченка, може стати паніка, адже люди слухають тривожні повідомлення і біжать закуповуватися гречкою, сіллю та консервами. А така поведінка є скоріше шкідливою.

    «Звісно, паніка спричиняє підвищення цін – супермаркети бачать ріст попиту і підвищують ціни. Продавці в такій ситуації можуть навіть виграти, а от споживачі точно ні. Особисто я не бачу сенсу в значних запасах харчів у підвалах – от почнеться велика війна, і чим вам допоможе мішок гречки? Газу не буде, зварити її буде складно, а міль нікуди не подінеться – і ви дарма потратите свої гроші. Крім того, цим ви знерухомите частину своїх коштів і зайвий раз розхитаєте ринок. Можна собі зробити невелику тривожну валізу: ніж, ліхтарик, консерви і все таке – ось це може справді бути корисним», – ділиться думками економіст.

    Тут можна відзначити: великих масштабів паніки серед прикарпатців немає, а людей, які біжать спустошувати полиці магазинів, буквально одиниці. Це можна пояснювати по-різному, зокрема тим, що українці вже пережили паніку через коронавірус і зрозуміли, що панічно купувати крупи і туалетний папір немає сенсу.

    Втім, є одна сфера, де зараз і справді спостерігається ажіотаж. За останні місяці в Україні зріс продаж зброї та набоїв. Найбільш популярними і доступними для людей були й залишаються гладкоствольні помпові рушниці. Також українці активно купують «цивільні» версії автоматів Калашникова – мисливські карабіни. Щоб було чим край боронити в разі найгіршого сценарію.

    Тарас ВОЛОШИН

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!