Аби подолати страх, треба зустрітися з ним віч-на-віч. Саме таким принципом керувався 22-річний іванофранківець Володимир Капітан, коли кілька років тому вирішив завести свого першого павука. І неабиякого, а «породистого» – птахоїда, діаметром 25 сантиметрів, батьківщиною якого є Венесуела. На забаганку витратив 50 грн. Уже незабаром фобія переросла у любов і в кімнаті хлопця прижилися аж 150 восьмилапих домашніх улюбленців.

Каже, від них жодної шкоди: павуки не переносять бактерій, не вередливі, не смердять, не буянять, якщо їх не дратувати, не дряпають меблі, не лишають шерсть по всьому помешканні, отрута птахоїдів безпечна для людини, зрештою, вони багато не їдять – щомісяця на корм доводиться витрачати не більше 20 гривень. До речі, їжу для птахоїдів в Івано-Франківську знайти складно, тому Володимир мусить замовляти її поштою з інших міст. Як правило, це живі черв’яки, таргани і цвіркуни, вирощені спеціально для годівлі павуків.

Перед тим, як завести птахоїда, як і інших «породистих» павуків, потрібно спершу пройти експрес-курс із основ догляду за ним – інакше він помре. Важливо заздалегідь знати, як правильно вибрати контейнер для утримання та підтримувати оптимальну для павука температуру і вологість, як поводитися під час линьки домашнього улюбленця, як підбирати пару для розмноження тощо. «Однак для мене все це приємні клопоти», – каже Володимир.

Крім того, розведення павуків стало для хлопця своєрідною заспокійливою терапією. Наприклад, прийде він додому втомлений чи роздратований, погодує своїх павуків, витягне їх з тераріуму, поставить собі на руки, поспостерігає за ними – та й вже якось легше на душі стає, і втома кудись поділася.

З часом, коли кількість павуків постійно зростала, хобі Володимира навіть почало приносити йому регулярний дохід. Хлопець каже, що з продажу павуків щомісяця заробляє від 500 до 1500 грн.

Володимир Капітан ніколи й не здогадувався, що павук є настільки цікавою істотою. Наприклад, він вловлює і реагує на найменші децибели, при цьому рухаючись під вібрацію повітря – це виглядає так, ніби павук танцює. Інший факт: після спарювання павуків самиця найчастіше з’їдає свого партнера. Таким є мудрий закон природи: адже, поласувавши своїм «коханцем», павучиха отримує так багато вітамінів і хітину, необхідних для майбутнього потомства, що може не харчуватися майже цілий рік. «Якщо господар хоче зберегти життя самцеві, потрібно ретельно стежити за процесом спарювання, аби в момент його закінчення встигнути хутко забрати самця від самиці. Якщо це вдасться, він врятований», – пояснює хлопець.

Володимир стверджує, що у нашому місті любителів павуків, які займаються їхнім розведенням, не так вже й багато – близько сотні. Найбільше поціновувачів цих істот у Харкові та Одесі.

«Галицький кореспондент» жартома запитує у Володимира, чи бува не пробував він когось лякати своїми павуками. «Ви що? – цілком серйозно обурюється хлопець. – Це б стало жахливим стресом для павука».