Володимир ТИЩЕНКО: «Моя мета – не засмітити майданчик «Голосу», а допустити туди прогресивних людей»

Партія «Голос» позиціонує себе як партія справжніх змін. Її гаслом на місцевих виборах стало твердження «Твій голос здатен». Йдеться про те, що «Голос» здатен змінити Україну, Прикарпаття, Івано-Франківськ.

Одним із тих, хто повинен втілювати стратегію партії на місцях, є івано-франківський підприємець, голова обласної організації партії «Голос» Володимир Тищенко. Саме він очолює партійний список кандидатів до обласної ради на місцевих виборах, які відбудуться 25 жовтня.  В інтерв’ю «Галицькому кореспонденту» Володимир Тищенко розповів про себе, чому балотується до ради і яку мету перед собою ставить.

– Пане Володимире, «Голос» – це ваша перша спроба йти в політику чи ні?

Ні, коли мені було 24-25 років, я був дотичний до партії «Третя сила». Вони добирали людей, і мені запропонували долучитися до списку. Там у мене не було особливих надій. Навіть не пам’ятаю, в міську чи обласну раду балотувався.

Крім того, що я очолював Християнсько-ліберальну партію України в області, але я нікуди не кандидував, це було доважком до моєї роботи – я тоді був директором «Правекс Банку», а його власник Леонід Черновецький був лідером цієї партії. Тож всі директори банків автоматично ставали головами обласних осередків партії, тому що він тільки їм довіряв печатку організації.

– І більше нікому не довіряв?

Він взагалі нікому не довіряв. Щоб ви розуміли, мене щомісяця тоді перевіряли на детекторі брехні, він був серед перших, хто його завіз в Україну. В нас були кредитні ліміти, ми видавали кредити, тож я їздив раз на місяць у Київ, де мене перевіряли, чи я не краду.

– У вас тоді була нормальна зарплата в банку?

У мене була прекрасна зарплата.

– Але він все одно переживав?

Він почав це робити, коли дав повноваження директорам філій самостійно приймати рішення щодо кредитів. Тоді саме був «бум» споживчого кредитування – мобільні телефони, телевізори тощо. І якщо в тебе був ліміт і ти мав право приймати рішення, то ти був зобов’язаний проходити поліграф раз на місяць.

– Чула, що вас і далі пов’язують з Черновецьким. Шлейф цей, мабуть, буде тягнутися все життя?

Черновецький-власник банку і Черновецький-мер – це два різних Черновецьких. У нього дуже розвинута інтуїція, і всі рішення він приймає самостійно. У політиці ж рішення потрібно з кимось узгоджувати, про щось домовлятись, а він звик усе робити сам. Але я скажу так: 21-річного пацана з вулиці, який тільки закінчив академію, призначити директором банку тільки він зважився. А він це робив системно.

– Це була перша ваша робота?

Ні, я спочатку потрапив у податкову. Тоді саме відбувалося злиття районів у більший, і мене скерували працювати в архів. Просидів я там два тижні і подумав: стільки років провчитись, щоб папірці з полички на поличку перекладати? В мене тоді була знайома, яка мала знайомих в «Укртрансгазі», вона порадила піти спитати там про роботу. Я пішов, до мене вийшов поважний дядько і поцікавився, скільки я хочу заробляти. Я сказав, що 250-300 доларів – тоді це були реально великі гроші для студента. Він відповів, що працює 5 років і такої зарплати не має. Я пішов геть і на зворотній дорозі побачив офіс «Правекс Банку». І зайшов туди, щоб спитати, чи їм не потрібні люди.

– Але ж ви не мали амбіцій на керівника філії?

Я спитав, чи є робота, мені дали іншу адресу. Там я заповнив анкету, через тиждень поспілкувався з директором цього департаменту, від нього почув, що шукають керівників відділень. І через кілька тижнів після цього спілкування я потрапив на співбесіду з Черновецьким. Далі було стажування два місяці, потім я був керівником Святошинського відділення, за вісім місяців мені вдалось вивести відділення в першу десятку, і як заохочення мені запропонували стати директором філії в Ужгороді або Полтаві. Але з тими містами не склалося, так я й опинився в Івано-Франківську.

– А чому ви звільнилися і почали займатися бізнесом?

Я звільнився не через те, що так хотів. Через певний час «Правекс Банк» викупила Intesa Sanpaolo Group. У мене змінилися умови праці, а разом з ними і масштаб роботи. Тож я пішов у «Кредобанк», де в мене були 3-4 особи в підпорядкуванні, а це було нецікаво… Потім був «Фінростбанк», «Грін Банк», зрештою я втратив інтерес до цієї сфери і захотів почати власну справу.

– З чого ви почали?

Почав з експорту шкіри за кордон. Цей бізнес був складовою з відшкодування ПДВ, і його контролювали правоохоронні органи. Коли до нас почали приходити люди і вказувати, що нам робити, я відмовився від цього бізнесу.

– Який у вас зараз бізнес?

Зараз я власник броварні «Ягер», а також заходжу в діяльність підприємства «Проспект», яке займається бруківкою. Мій знайомий попросив допомоги у фінансуванні, бо не зміг виплатити борг банку, тож мені довелось включитись. Зараз я контролюю ці підприємства, а цей чоловік є найманим працівником.

– Я розпитую про ваші бізнеси і статки, бо партія – це дорого. І ви або багата людина і все це забезпечуєте самі, або вам хтось допомагає, наприклад, той самий Черновецький.

Взагалі забудьте про Леоніда Черновецького. Він мене колись кликав у Київську міську адміністрацію працювати начальником управління екології. Але коли я потрапив на ці наради і побачив цей «дурдом-веселку» і що там відбувається, я відмовився від цього. А Черновецький, як ви знаєте, живе зараз в Грузії і сюди взагалі нев’їзний.

Щодо «партія – це дорого», то пояснюю. На сьогодні я фінансую обласний штаб, повністю весь digital, а решта кандидати фінансують себе самі. І це не захмарні цифри.

– До осередку партії на місцях ви самі набирали людей чи комусь доручали?

Є два підходи в будівництві партії. Можна віддавати формування команд на місця, а можна набирати повністю підконтрольних собі людей і впливати на формування списків та штабів. Але я така людина, яка не робить те, що не подобається. Я не хочу ставати власником партії. У мене мета не вирішувати питання у владі чи контролювати потоки.

– То хто набирав команду?

Я набирав тільки голів осередків. Кого набрали голови осередків – це вже їхнє питання. В нас були певні вимоги, люди проходили перевірку щодо наших стандартів. І я всіх попередив: якщо у нас спливуть недостойні люди, то ми їх будемо відкликати.

– Рік тому ви балотувалися у Верховну Раду по 87-му округу. Тоді координатором обласного осередку був депутат обласної ради Сергій Адамович. Потім його очолили ви. Адамович каже, що це сталось за його плечима і що вам не вистачило сміливості поговорити з ним на цю тему.

Адамовича брали як координатора на парламентську кампанію, але після результатів Львова й Івано-Франківська на виборах керівництво партії зробило висновки, що він недостатньо організував процес. Так прийняли рішення його поміняти.

– Було прийнято рішення його поміняти, і тут з’явились ви…

Голова фракції «Голос» у Верховній Раді Сергій Рахманін мені особисто запропонував. Коли він був тут, то їздив в основному з нами по 87-му округу. Казав, що я найбільш адекватний серед кандидатів, тому що була певна проблема підбору. Пригадую, Сергій Адамович пояснював, що йому не давали набирати сильних кандидатів з тих чи інших причин. Я насправді не знаю, як це було, за якими критеріями їх відбирали, але ви самі бачили, що минулого року результат наших мажоритарників в Івано-Франківській області був дуже слабкий.

– Кандидатка до Верховної Ради, яка балотувалася по Івано-Франківському округу, Галина Баранкевич, не бере участі у місцевих виборах. Вона залишилась у команді «Голосу»?

Так, вона нас повністю підтримує, агітує, допомагає нам, але не балотується, тому що в неї трохи інші пріоритети. Вона вийшла заміж і рухається в напрямку побудови сім’ї і кар’єри у театрі.

– Як ви вирішили проблему, яка є у всіх партіях, з жіночими квотами?

У нас не було проблем із жіночими квотами, принаймні в області. Від нас йдуть сильні жінки. Тож ми не шукали, аби когось знайти.

– Ви кажете, що не хочете втручатися у формування міських і районних осередків, щоб не було монополії. Уявімо собі, що заходить у міську чи районну раду партія «Голос» і починає голосувати за якийсь дерибан. Ви не будете втручатись?

Звичайно, буду – це моя основна функція. Я щиро скажу, якби я зараз бачив гідну заміну собі і були гарантії, що є людина, яка зможе тримати чистоту рядів, то я взагалі відійшов би. У мене немає мети стати депутатом міської чи обласної ради. В мене є мета не засмітити оцей майданчик, а допустити туди дійсно прогресивних людей.

– Якщо пройдете в обласну раду, то в якій комісії хотіли би працювати?

Я чітко розумію, що хочу займатись тим, чим я живу, а це побудова підприємств і розвиток бізнесу. Без цього нічого не буде, бо це і робочі місця, і податки.

– Комісія з питань соціально-економічного розвитку у нашій обласній раді є найменш популярною. Там нічого не вирішиш у власних інтересах, і питання геть несуттєві, не пов’язані з бюджетом.

У нас багато проблем. Коли українець будує собі хату, він закладає фундамент, підводить комунікації, тоді зводить стіни і лиш потім шпаклює. У нас в місті чомусь все відбувається по-іншому. Ми шпаклюємо і не думаємо про гарний фундамент. Тому ми маємо сьогодні затори, потопи. У будь-якій справі треба правильно закласти фундамент, і рано чи пізно це зерно проросте.

– Ви не пройшли того року у Верховну Раду, але амбіції, напевно, лишилися. Будете ще балотуватися?

Амбіції є, але треба завершити місцеву виборчу кампанію. Залежно від її результатів, я буду приймати рішення. Якщо ми побачимо, що є підтримка людей, я однозначно буду кандидувати.

– Основне ваше призначення в політиці? Ви йдете для того, щоб…?

Всім розказую цю історію, вона банальна і приземлена. Я батька свого не знав, батьки розлучились. Я одружився, дивився, як живуть батьки моєї дружини, бо ми жили якийсь час із ними. Тесть завжди сидів і сварився з телевізором. Ті криві, ті недобрі, а ті – взагалі комуністи. Я кажу: Дмитре Івановичу, ви все життя живете в Україні, з дев’яностих років займали керівну посаду, чому ви не йшли, щоб пробувати щось змінити? Він відповідав: та де, ти що, там всі крадії, мене заб’ють, нічого не зроблю. Тож я хочу, щоб, коли у мене буде аналогічна ситуація з моєю дитиною, мати відповідь: я намагався і що зміг, те й зробив.

Розмовляла Тетяна СОБОЛИК

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!