Ігор Лучинчин – мешканець села Гериня, солдат, стрілець санітар штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти штурмового спеціалізованого батальйону “ШКВАЛ” в/ч А4267.
Ігор вважався зниклим безвісти з 29 липня 2024 року, проте дива не сталось. Він загинув від поранень, отриманих в результаті бойових дій з військовими формуваннями Російської Федерації поблизу н.п. Переїзне Бахмутського району Донецької обл.
Зустріч Героя відбудеться сьогодні, 3 серпня, о 13:30.
Маршрут скорботного кортежу: Долинська багатопрофільна лікарня – вздовж озера до світлофору – вул. Грушевського – міська рада – проспект Незалежності – вул. Нафтовиків – с. Гериня (вул. Мазепи, 9).
Чин похорону відбудеться завтра, 4 серпня, о 15:00.
“Прохання гідно зустріти та провести нашого Героя в останню путь, адже зараз це єдине, чим ми можемо йому віддячити! Вічна пам’ять Захиснику! Вічна ненависть ворогам!”, – звертаються до мешканців громади.
У творі Михайла Коцюбинського «Intermezzo» є рядки про те, як герой звістку про повішених заїв стиглою сливою, відчуваючи не гіркоту, а приємний смак у роті. Неможливість відчувати хоч щось інше, бо жах висмоктав з нього всю кров, передається такою деталлю, яку люблять пхати в усі тестові завдання, присвячені
Про хибні уявлення, що Донеччина — суцільне поле бою та випалена земля Журналістів вчать подавати новини гарячими. Втім, життєвий досвід вже навчив мене, що інколи варто дати емоціям охолонути. Видихнути, підібрати правильні слова. Прийдешній рік для Донецької області ознаменувався змінами на фронті, його зсувом вглиб області, а тилові міста, де донедавна панувала умовна тиша, піддались
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює