Дарія ДМИТЕРКО: «Жіночий алкоголізм лікується, але дуже важко»

  • Про жіночий алкоголізм в українському суспільстві існує багато міфів, а згадка про питущу жінку у людей, як правило, викликає іронічну посмішку. З’ясувати, що ж насправді таке жіночий алкоголізм, як він лікується і чому породжує стільки стереотипів, «ГК» попросив Дарію Дмитерко, завідувача відділенням Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру.

     

    – Даріє Юріївно, чому вирізняють окремо жіночий та чоловічий алкоголізм?

    Взагалі клініка алкоголізму у чоловіків, жінок і підлітків дуже відрізняється. Жінки більш емоційні, по-іншому переживають життєві труднощі. Вони відчувають більшу відповідальність за дітей, вони більш вразливі. Жіночий алкоголізм пов’язаний з фізіологічними особливостями жіночого організму, зокрема з гормональними чинниками, дітородною функцією. Відповідно, будь-яке захворювання, пов’язане з психікою, психологією та емоційною сферою, буде мати у жінок свої нашарування. Ці фактори впливають на перебіг захворювання. До того ж, жінки фізично слабші.

    – А чому згадка про жіночий алкоголізм у багатьох людей викликає іронічну посмішку?

    Важливим є наш менталітет, адже жінка вважається берегинею роду, на ній у хаті тримається 5 кутів і ще й тримається мужчина. Вона начебто має бути більш відповідальною за сім’ю, за дітей, за домашнє вогнище. Хоча відповідальними мають бути і чоловік, і жінка, але жінка більше турбується про благополуччя сім’ї, про майбутнє дітей. Мужчини теж про це турбуються, але не так емоційно. Є такі сім’ї, де випивають родичі і по чоловіковій лінії, і по жінчиній, і чоловік, і жінка ростуть у такому середовищі, але ставлення до них з боку тих самих родичів різне. Жінку відразу починають принижувати. Мужчина, навіть якщо він сам п’є, може дозволити собі жінку обізвати, побити. Діти відразу її починають зневажати, хоча п’ють однаково і батько, і мама. Жінка завжди виходить крайня.

    А те, що жіночий алкоголізм викликає іронічну посмішку, – це від нашої безграмотності. Від неправильного розуміння того, що алкоголізм – це звичайна хвороба. Якщо в когось грип чи інфаркт, ніхто ж не буде сміятися. Коли є алкоголізм, коли людина губить себе як особистість і всі від цього страждають – і батьки, і діти, і далека родина, і близька, і навіть сусіди – то це не смішно, це трагедія.

    – Чи відрізняється якось жіноче пиття від чоловічого?

    Чоловіки схильні пити в товаристві, у компаніях, у кафе. Вони не приховують від довколишніх того, що вони п’ють, і, таким чином, їхнє зловживання алкоголем швидше потрапляє в поле зору родини, друзів, колег по роботі. А жінки, як правило, починають випивати потроху, скажімо, на роботі, але намагаються там не напиватися, а потім можуть принести пляшку і потай вдома щось робити і тихенько пити. Вони ховають свою проблему. Жінка швидше «здає позиції» і припиняє за собою стежити, бути акуратною. Коли жінка випиває, то не доглянуті діти, в хаті не прибрано.

    – Чому жінки п’ють?

    В принципі, через те ж, що й чоловіки. Дехто п’є тому, що дуже добре живеться, чоловік забезпечує грошима, все є, хочеться якось розвіятись, отримати нові враження. А є інші сім’ї, де все тримається на жінці, чоловік може поїхати на заробітки і на кілька років пропасти, а вона все мусить тягнути сама. От і спивається, бо прикро, куди не глянь. Інші шукають красивого життя, люблять проводити час у кафе, з колежанками зустрічатися. Там випили сухого вина, там 20 грам коньяку до кави, ще трохи під час роботи, потім після роботи. До речі, дуже багато до нас зверталося жінок, які торгують на місцевих ринках. Вони виправдовують своє вживання спиртного тим, що постійно мерзнуть і мусять якось грітися. То одна принесе коньячку до кави, то інша – бальзаму до чаю, і так щодня. З цього все й починається.

    Є такі професії, які до цього стимулюють. Скажімо, артистичні заняття. Художні типи більше схильні до стресів і до такого проведення часу, коли постійно є спілкування і випивка. А з цього починається звичка. Один раз випила – настрій покращується, ніби і світ стає кращим, і всі проблеми на задній план на якийсь період відходять. Люди на це купляються. Або якісь проблеми у житті, щось не складається, матеріальні негаразди чи з дітьми проблеми. Випила – і зрозуміла, що на якийсь час алкоголь покращує душевний стан. Шукає собі якогось полегшення – ще раз випила. А жінка «втягується» в запої дуже швидко. Залежність від алкоголю у жінок формується вдвічі швидше, ніж у чоловіків.

    – А чи правда, що жіночий алкоголізм невиліковний?

    Взагалі, не можна казати, що алкоголізм виліковується, бо це надто глибокі зміни на клітинному рівні цілого організму. Це захворювання належить до психіатричних, і сказати, що вдалося вилікувати алкоголіка, не можна ні про чоловіка, ні про жінку. Можна сказати, що лікуванням досягли ремісії, тобто стабільного стану, коли людина, будучи алкоголіком, не вживає спиртне. Побутує така думка, що жіночий алкоголізм безперспективний, але я її не підтримую.

    Жінок справді тяжче лікувати, бо в силу їхньої гормональної особливості вони кожного місяця мають перепади настрою, плаксивість, дратівливість, нервозність. Тобто кожого місяця є загроза, що вони захочуть нормальний фізіологічний стан жіночого організму якось покращити, заспокоїтися. Часто жінки п’ють, щоб у цей період зняти нервозність і дратівливість, забути про кількаденну депресію. А жінка, яка має схильність до алкоголізму і хоч раз на місяць вживає спиртне чи навіть заспокійливі ліки на спирту, таким чином може спровокувати початок запою.

  • Інший нюанс, який ускладнює лікування, це те, що жінка має серед оточення і серед родини менше підтримки. Коли жінка потрапляє на лікування, чоловік нею вже практично не цікавиться, перекладає проблему на родичів. А якщо й приходить, то зрідка, переважно принизить, роздратує, доведе до сліз. Я дуже рідко бачу підтримку від чоловіків. В той же час, коли чоловік перебуває на лікуванні, жінка доглядає за ним, як за маленькою дитиною. Жінки чоловіків-алкоголіків намагаються допомогти чоловікам, а чоловіки жінок-алкоголіків намагаються цієї проблеми не бачити. Жінка з проблемою алкоголізму стає більш самотня. Діти її, як правило, соромляться. Коли батько п’є, то це також дитяча травма, але вона переноситься легше, ніж коли п’є мама. Діти через це почуваються дуже незахищеними і часто маму звинувачують, не хочуть її підтримувати. А жінки встидаються своєї проблеми і навіть від найближчої подружки намагаються її приховати. Добре, якщо є якась близька людина, яка порадить звернутися на консультацію і підтримає. В основному жінки одинокі в цій проблемі.

    – Цікаво, як виглядає лікування жіночого алкоголізму у стаціонарі.

    Жінок, як і чоловіків, лікують медичними препаратами. Але стосовно жінок, більше впадає в очі рішучість. Якщо жінка зрозуміла, що алкоголь для неї – це проблема і що вона через алкоголь втрачає дітей, роботу, родину, повагу, свій зовнішній вигляд, вона може бути дуже рішучою. Часто після перепою жінці у відділенні достатньо глянути на себе в дзеркало, щоб півдня проплакати і зрозуміти, що з цим треба кардинально щось робити. Тому я не згідна з тим, що жіночий алкоголізм безперспективний. У моїй практиці є жінки, які після лікування вже 17 років не мали краплі спиртного у роті, піднялися на ноги, зробили кар’єру, вивчили дітей. Жінки-алкоголіки, які прагнуть вилікуватися, часто «чіпляються» за дітей, бо розуміють, що дітей заберуть опікунська рада чи родичі. В жінки спрацьовує сильний материнський інстинкт. Але є й такі, що можуть лишити новонароджену дитину на родичів і піти пити. Все залежить від характеру кожної конкретної жінки і рівня відповідальності, від виховання і традицій у родині. Багато є випадків, коли жінки курять і п’ють під час вагітності. Тоді стурбовані родичі звертаються до нас, але всі поводяться, як страуси, намагаються проблему приховати. Але ж вона і раніше була, просто на неї закривали очі.

    У жінок алкоголізм проявляється більш загострено. Жінка напідпитку виглядає дуже непримітно. Чоловіки часто не можуть її терпіти, їм стає, просто кажучи, огидно, і вони переважно відсторонюються від неї і не готові підтримувати. Чоловіки переживають за алкоголічок тоді, коли жінки утримують родину.

    – А чи бувають у жінок так звані «білочки»?

    Звичайно, бувають. «Білочкою», або білою гарячкою, у народі називають алкогольний психоз. У жінок він буває навіть частіше, ніж у чоловіків. Біла гарячка – це порушення психіки, глибокі зміни в мозку з галюцинаціями, коли людина бачить те, чого ніхто з довколишніх не бачить, з’являється страх, тривога, стійке безсоння. В такому стані хворі можуть бути небезпечні для себе і для оточення. Оскільки в жінок перебіг алкоголізму взагалі складніший і важчий, то їм набагато важче з таких станів виходити.

    – Кажуть, що багато залежних від алкоголю серед жінок-заробітчанок.

    Справді, до нас звертаються дуже багато жінок-заробітчанок, які повертаються на батьківщину, але у них проблема з алкоголем сформувалася ще за кордоном. Щоправда, заробітчанкам легше звернутися до нарколога, бо у них вже більш європейський менталітет, вони жили у сім’ях і бачили, що там усі звертаються до психологів, психотерапевтів. На жаль, у нас побутує ставлення до алкоголіків як до людей другого сорту, алкоголік ледве не бомж. Може, якби люди більше розуміли, що алкоголізм – це хвороба, було би більше можливостей вчасно пролікувати жінку.

    Захворюваність на алкоголізм серед прикарпатців невпинно зростає, пропорційно збільшується і відсоток жінок, хворих на алкоголізм. Так, у 2008 році в області було 18 525 хворих на алкоголізм, серед них 1604 жінки (9%). Кількість алкогольних психозів у жінок теж зростає. Якщо у 2006 році від алкогольних психозів страждали 25 жінок, то у 2008 – вже 50.

    Наталка ГОЛОМІДОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

    One thought on “Дарія ДМИТЕРКО: «Жіночий алкоголізм лікується, але дуже важко»

    1. http://aa.lviv.ua/index.php

       

      … ми знаємо, що перебіг хвороби можна зупинити. Можна залишатися тверезим довгими роками. Не торкаючись до випивки, вести повноцінне, цікаве і щасливе життя. Ми дізналися про це і переконалися в цьому на власному досвіді тут, у  товаристві  Анонімних Алкоголіків.

             Сьогодні АА налічує мільйони тверезих і розсудливих людей у всіх куточках планети.

          АА не пов’язана з жодною сектою, реліґією, організацією або установою, політичною течією або партією. Ми не ведемо жодних дискусій з яких би то не було питаннь, що не стосуються нашої хвороби.  

            Єдиною умовою для членства є БАЖАННЯ КИНУТИ ПИТИ. Ніяких інших умов не існує. Ми кажемо: «Ви є учасником Руху АА, ЯКЩО САМІ ЗАЯВЛЯЄТЕ про ЦЕ!». Коли і як часто відвідувати збори АА — залежить тільки від Вашої волі і бажання.

       

       

    Comments are closed.