Мед з квітковим пилком, прополіс із травами, перга. Якщо рецепт лікаря виглядає саме так, отже, його виписав апітерапевт – спеціаліст з лікування продуктами бджільництва. З листопада минулого року у селі Блюдники Галицького району розпочав прийом пацієнтів перший в Україні оздоровчо-лікувальний центр «Апітерапія».

 

Практика народної медицини

Ідея створення апітерапевтичного центру належить Галицькому районному товариству бджолярів. Щоби втілити свій задум, пасічники району пройшли офіційними медичними коридорами від центральної районної лікарні до Міністерства охорони здоров’я. На узгодження всіх нюансів і отримання ліцензії на «провадження медичної практики народної та нетрадиційної медицини» пішов рік.

«Створення оздоровчо-лікувального центру «Апітерапія» фактично означає легалізацію і об’єднання зусиль всіх апітерапевтів, фітотерапевтів та спеціалістів інших напрямків і методів народної та нетрадиційної медицини Прикарпаття для доповнення медицини традиційної», – пояснює директор центру, голова районної спілки бджолярів Віктор Білаш. Центр розмістився на базі сільської амбулаторії в Блюдниках, за 9 км від Галича. Комплексний прийом хворих двічі на тиждень – щовівторка і щочетверга – абсолютно безкоштовно ведуть знавці лікування бджолами, а також фітотерапевти, мануальні терапевти, гірудотерапевт.

«Ми співпрацюємо з професійними лікарями, які, окрім основної роботи, практикують народну медицину, – розповідає пан Віктор.- Це, зокрема, травознаї Іван Мовчан із Бурштина та Василь Ощипко з Городенки. Хворих консультують і чотири апітерапевти з числа засновників центру. Вони пройшли підготовку на спеціальних курсах при Київському медичному університеті Української Асоціації Народної Медицини, перейняли досвід найкращих спеціалістів. Призначення лікування курує головний лікар медичної амбулаторії Теодор Любинець».

Продукти бджільництва, які призначають недужим, – місцевого походження. Передовсім, з галицьких пасік. На основі меду, пилку, прополісу, маточного молочка, перги (пилок, ферментований бджолами) та ін. створюють напої, настоянки, мазі. Їх використовують у поєднанні з лікувальними травами всередину і зовні, для масажу.

Визнання природних фармацевтів

Апітерапія – дуже давній напрям народної медицини. Про використання меду, воску і прополісу згадується в папірусах Давнього Єгипту – в них знайдено 20 рецептів «бджолиних» ліків, рекомендації з лікування ними ран, опіків, виразок. Півсотні лікувальних приписів з меду дійшли до нас із часів Стародавнього Риму. Більше 200 лікувальних засобів із продуктів бджільництва описав ще в 11 ст. до н.е. Авіценна, рекомендуючи їх при захворюваннях кишківника, органів дихання та судин. У Китаї здавна використовували бджіл в акупунктурі, успішно лікуючи бджолиною отрутою ревматизм та запалення суглобів. Використання меду та інших продуктів від Божих комах з лікувальною метою є традиційним і для України. Їх застосування можна знайти, наприклад, у «Поученії дітям» Володимира  Мономаха.

Офіційна медицина радянських часів не визнавала лікувального ефекту апітерапії, хоча частково використовувала її речовини. Злам стався після Чорнобильської аварії, коли населення України потребувало допомоги від радіонуклідного забруднення їжі, води, повітря, помешкань. Коли майже у всіх українців до критичних показників знизився імунітет і «вистрілили» десятки інфекційних захворювань. Тоді медики звернулися до широкого застосування продуктів бджільництва. Була науково доведена радіопротекторна дія прополісу і перги. Завдяки широкому спектру біологічно активних сполук в апіпродуктах і апіфітокомпозиціях, було визнано їх позитивний терапевтичний ефект у гастроентерології та при серцево-судинних хворобах, в неврології та пульмонології, в андрології, гінекології, ендокринології, отоларингології, дерматології, онкології, геронтології і педіатрії.

«Зараз проводиться клінічна апробація нових методів апітерапії у багатьох клініках і науково-дослідних центрах, що підтверджує перспективність цього напряму лікування, – зауважує Віктор Білаш. – На сьогодні ефективність і безпечність методу апітерапії не викликає сумнівів». Відтак апітерапевти Галицького лікувально-оздоровчого центру співпрацюють з Івано-Франківською державною медичною академією. Навчальний заклад погодився відкрити курси з апітерапії і давати можливість студентам здобувати додаткову спеціалізацію.

Лікувальне сусідство

Бджолина отрута, прополіс, перга, квітковий пилок, маточне молочко, віск, мед – всі ці продукти бджільництва за останнє десятиліття пройшли ретельний науково-лабораторний аналіз. Були визначені й описані їхні властивості та лікувальний вплив. Особливо ефективною речовиною наразі вважається бджолина отрута, кожен із 28-ми компонентів якої має лікувальну дію.

З допомогою укусів бджіл лікують запалення і відновлюють рухомість суглобів. Долають ревматичний біль, невралгії, остеохондроз хребта. Таку терапію застосовують при мігрені, гіпертонічній хворобі, тромбофлебіті, псоріазі, епілепсії, простатиті та бронхіальній астмі. «Щоправда, існує перелік протипоказань, – застерігає пан Віктор. – Апітерапія підходить не кожному хворому. Лікування укусами бджіл вимагає особливих навичок, підбору доз отрути. Мушу сказати, що ми ще не готові практикувати вжалювання. Але вчимося. Очевидно, запровадимо його з осені цього року».

А влітку центр «Апітерапія», районне товариство бджолярів та фермерське господарство Блюдників мають намір розгорнути під Галичем спеціальну оздоровчу базу. Щось на зразок апітерапевтичного пансіонату. В лісі на галявині збудують 20 павільйонів і заселять їх бджолами. «Метод оздоровчого контакту людини з бджолам ґрунтується на сприйнятті мікровібрацій, що їх своїми крильцями створюють комахи, – розповідає пан Білаш. – Відпочинок на вуликах, як називають цю терапію, зазвичай триває по півтори-дві години для кожного пацієнта. У павільйоні можуть одночасно перебувати двоє. Таких сеансів потрібно щонайменше десять. Ми могли би за сезон оздоровити кілька тисяч людей». Втілення проекту залежить від його фінансування районною владою.

Наталія КУШНІРЕНКО