Виїхати на пікнік, подарувати родині вихідні в горах, вирушити на огляд замків чи фортець, рвонути на море – саме час готувати літню мандрівку для всієї сім’ї. Під час подорожі авто стає нашим другим домом. Що слід врахувати, щоби він був комфортним і безпечним?

Оксана та Василь Андрусяки, керівники клубу естетичного розвитку «Кармен», троє дітей, чекають доню.

– Подружжя, відпочиваючи разом, зміцнює свої стосунки. Так кажуть психологи. З власного досвіду знаємо: щоби це було справді так, варто передбачити найменші дрібниці. Передовсім – врахувати потреби дітей, щоб їм у машині було затишно і зручно. Тоді тато чи мама, які ведуть авто, не будуть відволікатися, дратуватися. І мандрівка буде всім на радість.

Ми – доволі мобільна родина. Але у перший серйозний автовояж – до Криму на Fiat – вирушили, коли меншому сину було вже три роки. Педіатри саме цей вік вважають відповідним для першої далекої подорожі. Вважається, що такій дитині значно легше переносити тривале перебування в авто. Вона вже свідомо ставиться до обмежень у русі, здатна зайняти себе, задовольняється зовнішніми враженнями.

Медики попереджають: дефіцит рухової активності призводить до того, що усі тканини організму, зокрема мозок, гірше забезпечуються киснем. Дитячі голівки особливо чутливі до гіпоксії. Результат – утома, що виявляється як загальна духовно-тілесна туга, млявість. Через це малі вередують чи «ниють». Особливо в спеку. Знаючи це, ми вирушаємо в подорож рано на світанку чи надвечір. Під час автопробігу плануємо зупинки кожні дві години, коли діти не сплять. На «привалах» для розвантаження нервової системи і стимуляції тіла умиваємося, робимо легку зарядку, влаштовуємо перекуску – горішки, соки, галетне печиво, бублики, сухофрукти, фрукти, твердий сир. Потім 10-15 хвилин граємо в м’яч, бадмінтон, жмурки. У цей час обов’язково провітрюємо салон.

Чітко дотримуємося правил безпеки: діти сидять у спеціальних кріслах, пристебнуті. З іграшок залишаються м’які, якими неможливо травмуватися. Прибираємо в багажник усі «дрібниці» – парасольки тощо. Не відчиняємо вікон. Не користуємося кондиціонером. Вдосталь охолодженого повітря постачає «пічка».

Щоби зайняти дітей, структурувати час і простір, влаштовуємо коментоване «кіно». Кожен, за винятком водія, по черзі розповідає, що цікавого він бачить за вікном машини. Придумуємо сюжети, у які «заплетена» корисна інформація з біології, фізики, хімії, геометрії, історії. До цього надається все довкола: зміна кольорів ландшафту, рослинність на узбіччях, тваринний світ, архітектура будинків в різних областях, одяг їх мешканців. У «кризових» випадках дуже допомагає музика і спів. Особливо, коли співати разом.

Любомир і Мар’яна Стринаглюки, засновники мережі книгарень «Назарет», двоє дітей.

Ми завжди стараємося проводити відпустку разом. Разом із дітьми. Брали їх у машину з дуже раннього віку. Але починали з коротких поїздок – до родичів у село, на пікнік, до лісу, на ріку. Далекі поїздки розпочали після двох років малюка. Вибралися на Волинь, на Шацькі озера. Пізніше їздили Закарпаттям, Хмельниччиною, Львівщиною.

Оскільки діти змалку з нами, то добре почуваються в автомобілі, добре витримують далекі переїзди. Ніколи не скаржаться. Навпаки, дуже люблять процес – їхати і роздивлятися світ довкола. Якщо ми колись і зупиняємося під час подорожі, то тільки за гострою потребою.

Переконані, що дітям подорожувати треба в кріселках. Але ми часто обходилися без них. Пристібали малих на задньому сидінні. Намагалися так виховувати діток, щоби вони відповідально і дуже спокійно поводилися в салоні. Пояснювали, що галас і суперечки заважають водію, відволікають його. А це дуже ризиковано. Зберегти спокій нам допомагає музика, зокрема «дитячі» диски – з піснями, віршиками, казками. З часом діти почали слухати «свою» музику.

Важливо подбати про аптечку. Ліки для родини в поїздку збирає мама. «Ліки для машини» – батько. Після того, як отримали неприємний досвід, перед кожною поїздкою ретельно перевіряємо і комплектуємо авто. Тому застерігаємо всіх: порадьтеся з досвідченими водіями, поверніть на станцію техобслуговування перед поїздкою, перевірте «запаску», ремкомплект, домкрат тощо. Попередньо промоніторте свій маршрут, дізнайтеся, де розміщені СТО, озбройтеся телефонами термінових та дорожніх служб.

Перевіряйте все і трохи більше. Легковажність може дорого коштувати. Можна пережити несподівані витрати за буксирування авто чи виклик евакуатора. Та дуже прикро, коли радість спільної мандрівки перекреслить нещасний випадок. Обійдемося без такого.

До теми

Доповнюємо дорожню аптечку

Навіть нетривала подорож вимагає подбати про додаток до типової автомобільної аптечки, вважає лікар-терапевт Оксана Лугин:

Збираючись у подорож, потрібно бути впевненим, що в разі будь-якого захворювання ви будете спроможні надати першу допомогу і дітям, і дорослим. Підготуйте в дорогу мінімальний перелік медичних засобів. Рекомендовано мати з собою жарознижувальні – «Ефералган», «Панадол». Антигістамінні – «Кларитин», «Діазолін». Увага: вибирайте такі препарати, після вживання яких можна сідати за кермо. Противірусні – «Афлубін», «Інфлюцид». Сорбенти – активоване вугілля, «Смекта», «Ентеросгель». Антибактеріальні, як-от «Ніфуроксазид». Препарати проти діареї – «Імодіум», «Ентеросептол», «Смекта», «Регідрон».

«Фестал» та «Алохол» «підстрахують» шлунок від небажаних реакцій на «чужу» їжу та воду. Не забудьте знеболювальні – «Анальгін», «Спазмалгон». Навіть якщо не маєте проблем із серцем, візьміть «Валідол», валеріанові краплі. Це допоможе зняти «дорожній» стрес. Про всяк випадок – пігулки від запаморочення, закачування. Мазі чи спреї від комарів. Набір «швидкої допомоги» – ножиці, пінцет, пластир (звичайний і бактерицидний), бинт, перекис, йод тощо. Решта – виходячи з індивідуальних потреб. Попередньо порадьтеся зі своїм лікарем.

• Регідрон («Хумана-електроліт»).

• Ферменти («Креон», «Мезим-форте»).

• Эубіотики («Лінекс», «Біфіформ»).

• Вушні краплі («Отіпакс»).

• Очні краплі («Офтадек», «Візин»).

• Судинозвужувальні краплі для носика («Віброцил», «Тизин»).

• Перекис водню, йод.

• Засоби від сонячних опіків («Пантенол»).

• Засоби від укусів комах («Псило-бальзам»).

• Бактерицидний пластир, бинт, термометр.

Не нехтуйте жодною можливістю порадитися з лікарем перед тим, як давати будь-який препарат дитині.

Наталія КУШНІРЕНКО