З вересня цього року всі українські телеканали розпочинають перехід на цифрові стандарти трансляції і до 2015 року аналогове телебачення зникне остаточно. Скільки доведеться заплатити для того, щоб і надалі мати можливість дивитися телевізор?

Попри те, що телевізор багато хто називає пережитком минулої епохи, більшість українців досі не уявляє собі свого життя без “ящика” – цього хатнього улюбленця, який безперервно щось бубонить у кутку. Відповідно, й до покупки телевізора у нас звикли ставитися розважливо, ніби до вибору вірного супутника на все життя.

Віднедавна одним із аргументів на користь певних (здебільшого, досить дорогих) моделей телевізорів стала наявність у них ТВ-тюнера, який, начебто, дозволятиме приймати сигнал ефірного цифрового телебачення. Зважаючи на те, що вже з вересня цього року всі українські телеканали розпочинають перехід на цифрові стандарти трансляції і до 2015 року аналогове телебачення зникне остаточно, така деталь часто має вирішальну роль при виборі телевізора. Але продавці-консультанти в супермаркетах побутової техніки, рекомендуючи ту чи іншу марку, ніколи не говорять найголовнішого. Виявляється, в Україні практично не продають моделі телевізійних приймачів з такими технічними характеристиками, які розраховані на запроваджені відтепер в Україні стандарти цифрового телебачення. Відтак і дорожезна “плазма” вартістю тисячу доларів, і копійчаний старенький телеприймач однаково потребуватимуть доукомплектації спеціальними приставками. Чому так сталося? Про все за порядком.

“Цифра” гряде

Кожен день наближає українських телеглядачів до того моменту, коли телевізор без спеціальної приставки, хоч як крути антеною, не зможе зловити в ефірі жодного телеканалу. Як повідомив голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Володимир Манжосов, з 1 січня 2015 року, відповідно до міжнародних угод, підписаних Україною, аналогове телебачення, до якого звикли телеглядачі, зникне з українського ефіру раз і назавжди.

Перехідний період, який має завершитися повним “оцифруванням” українського телепростору, уже розпочався. Упродовж цього літа визначений Нацрадою провайдер цифрового телебачення в Україні (компанія”Зеонбуд”) на базі обласних філій Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (КРРТ) повинна створити відповідну мережу, оснастивши старі телевежі новітніми цифровими передавачами. В Івано-Франківській області з такою метою будуть використані колишні ретранслятори в Івано-Франківську, Коломиї, Долині та Микуличині.

За словами директора Івано-Франківської філії КРРТ Нестора Саведчука, усю технічну сторону впровадження ефірного цифрового телебачення взяла на себе компанія “Зеонбуд”, а очолюване ним підприємство невдовзі тільки утримуватиме телевежі на своєму балансі і здаватиме їх в оренду. Як стало відомо, фірма “Зеонбуд” поки що не виконала своїх зобов’язань з приводу запланованого на 31 травня встановлення свого обладнання в Коломиї. Проте, зі слів директора “Зеонбуду” Андрія Шумилова, чіткого графіка щодо почерговості оснащення ретрансляторів цифровими передавачами немає. “Оскільки період монтажу всього обладнання короткотерміновий (червень-серпень), то порядок регіонів не має практичного значення, графік поставки складено в такий спосіб, щоб рівномірно завантажити роботою одночасно всі обласні ретрансляційні центри”, – сказав з цього приводу він.

Перехід українського телебачення на цифрові стандарти пояснюють не тільки необхідністю рухатися в ногу з сучасним науково-технічним прогресом та потребою виконувати міжнародні домовленості, але й піклуванням про інтереси телеглядача. Мовляв, новація із цифровим телебаченням покликана дати можливість дивитися в українському ефірі аж 32 телеканали (з них 4 – місцевих), причому у значно кращій, “цифровій”, якості. Задля цього до вересня цього року буде розгорнуто мережу з чотирьох мультиплексів, кожен з яких транслюватиме по 8 каналів. Наприкінці березня цього року компанія “Зеонбуд”, отримавши право вибирати формат мовлення, оголосила про впровадження в Україні цифрового ефірного мовлення у найновішому на сьогодні стандарті DVB-T2. І тут з’ясувалося…

Гарантований попит

Переглянувши на сайтах маркетів побутової техніки технічні характеристики більшості популярних марок телевізорів, репортерові “ГК” так і не вдалося виявити бодай якийсь один – із ТВ-тюнером, розрахованим на стандарт DVB-T2. За словами експертів, телеприймачі під такий стандарт – така ж рідкість на українському ринку, як ананаси в радянських овочевих магазинах.

Однак такий стандарт мовлення – суттєвий недолік тільки для споживачів телепродукту, які для того, щоб і надалі дивитися телевізор, змушені будуть купувати спеціальні приставки для трансформування сигналу в стандарт DVB-T2. Натомість для провайдера він – справжня знахідка, адже має на 30 відсотків вищу пропускну здатність, ніж попередник DVB-T, а також дає змогу мультиплексування в один пакет аж до 16 телеканалів.

Відчутну користь матимуть і продавці цих приставок, які перетворюватимуть сигнал на стандарт DVB-T2. Як уже вирахували спеціалісти, загалом в Україні доведеться доукомплектувати таким обладнанням 10 мільйонів телеприймачів. Директор “Зеонбуду” Андрій Шумилов навіть підрахував ймовірний зиск від торгівлі приставками: “Проста арифметика – 10 мільйонів помешкань приймають ефірне телебачення, помножимо на 5-10 доларів маржі і отримаємо 250-100 мільйонів доларів прибутку. Прекрасний бізнес!”

За офіційними повідомленнями, українським телеглядачам пропонуватимуть придбати приставки для телевізорів китайського виробництва. Їхня вартість у Китаї становить 35 доларів. Знаючи, скільки у нас на кожній справі посередників, можна не сумніватися, що до кінцевого споживача, як припускають експерти, це обладнання потраплятиме за ціною не менше 100 доларів. Щоправда, як запевняють чиновники від телебачення, для оснащення телевізорів соціально незахищених верств населення (таких, за їх підрахунками, близько півтора мільйона) планують виділити гроші з державного бюджету – приблизно 200 мільйонів гривень.

Перші кроки ефірного цифрового телебачення в Україні, очевидно, пройдуть непоміченими для більшості телеглядачів. Виявляється, приставки для перегляду ефірного цифрового телебачення з’являться в Україні не раніше, ніж запрацює мережа провайдера «Зеонбуд». «Поки що ніхто не може ввозити в країну абонентське обладнання, оскільки воно до цих пір не сертифіковано», – повідомив заступник генерального директора Національної радіокомпанії України Валерій Юрченко. Таким чином, навіть якщо телеканали запустять цифрове мовлення у вересні, як це планує Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, то на перших порах у них зовсім не буде аудиторії.

Богдан СКАВРОН