В Івано-Франківську вже кількадесят років невтомно й затято сваряться сусіди, що мешкають на вулиці Чорновола, 29 А і Б. У суперечку втягнуті численні держустанови, органи місцевого самоврядування і навіть… Божі комахи.

 

Мешканці будинків на Чорновола, 29 Б, 25а/1 та 29а /1 скаржаться в Держкомзем та інспекцію з архітектурно-будівельного контролю на сусідку з Чорновола, 29 А, яка поступово незаконно забудовує міжбудинковий проїзд. Порушниця ж, аби відвернути увагу чиновників від своєї будови, у відповідь нарікає на сусідських бджіл. Бджоли чиновників зацікавили значно більше, ніж сумнівне будівництво, якого вони вперто не помічають.

17 червня представники Муніципальної інспекції з благоустрою разом з представниками ЖЕО №4 завітали до приватної садиби Василя Бака по вулиці Чорновола, 29 Б, щоб перевірити факт “самовільного зайняття території об’єкта благоустрою шляхом облаштування вуликів”. Скаргу на укуси бджіл у міськвиконком подала сусідка пана Василя Лідія Смолинська, яка проживає у будинку 29 А. Поки пан Василь шукав вдома документи, які підтверджують його право на власність присадибної ділянки, чиновники відпочивали на лавці за п’ять метрів від вуликів – саме такою має бути відстань від вулика до житла. “Ну що, покусали вас бджоли?” – запитав пан Василь, пред’являючи документи. Службовці за цей час не побачили жодної комахи. До сусідської хати – цілих 20 метрів. Переконавшись, що вулики розміщені на приватній території, чиновники підтвердили – порушень немає.

Жінка поскаржилася на бджіл, каже Василь Бак, бо попросту не знайшла іншого способу помститися сусідові, який роками намагається встановити справедливість і змусити родину Смолинських привести ширину проїзду у відповідність до діючих державних будівельних і пожежних норм України. Цей конфлікт почався ще у 1957 році, – розповідає Василь Бак, – коли до будинку 29 А, у якому мешкають Смолинські, добудували дерев’яну веранду, яка звузила проїзд на 1 метр. У 2000 році Смолинські веранду реконструювали, “позичивши” з проїзду ще півметра. Сусіди сполошилися і звернулися зі скаргою в Управління архітектури і містобудування, яке у 2002 році розробило генплан спільного користування і встановило межі проїзду – 3,5 метра. Всупереч генплану, Смолинські збудували на веранді дашок, а з іншого боку у 2010 році спорудили цегляну огорожу, захопивши частину спільного проїзду і звузивши його до 2,5 метрів.

Владнати конфлікт мирним шляхом не вдалося. Лідія Смолинська не стримувала себе в нецензурних висловлюваннях на адресу сусідів (родини Бак та Гелет), постійно погрожуючи водіям автомобілів, які проїжджали до вищевказаних будинків, пошкодити шини. Сусіди не витримали і викликали міліцію. УМВС довелося офіційно попередити Лідію Смолинську про неприпустимість такої поведінки.

Заручившись підтримкою сусідів з будинку 25А/1, Василь Бак надіслав відповідні скарги до інспекції ДАБК, Держкомзему й Управління архітектури та містобудування міськвиконкому. У своїх відповідях Держкомзем та управління архітектури констатували: “звіс реконструйованої гр. Смолинським веранди (на висоті 2,6 м) складає 0,5м, внаслідок чого проїзд звузився до 2,45 м, що унеможливлює проїзд великогабаритних вантажних автомобілів”. Не проїдуть ні пожежники, ні сміттєвози.

Крім того, проїзд розташований на ділянці, під якою проходять підземні мережі каналізації, теплотраси та електрокабелі. Смолинські примудрилися збудувати огорожу просто над каналізаційною мережею. На скаргу мешканців “Водоекотехпром” зреагував сухо, зауваживши лише, що відстань між фундаментом огорожі і каналізаційним колектором має становити 1,5 метра. А при недотриманні вказаної відстані її потрібно привести до нормативних вимог. Цікаво тільки, хто б мав цим займатися?

Що Смолинські з власної волі знесуть огорожу, Василь Бак та й інші сусіди не вірять. Інспекція ДАБК ще у жовтні 2010 року оштрафувала Смолинських за незаконну будову і наказала припинити будівництво. Маючи дозвіл на реконструкцію металевого гаража Смолинські замість гаража почали будувати двоповерховий житловий будинок, огородивши його згаданою огорожею. Приписи ДАБК проігнорували. Вже й сама інспекція ДАБК змінила свою позицію, “забувши” про незаконну будову і вперто ігноруючи скарги сусідів.

Так, ДАБК зареєстрував скаргу Василя Бака 28 березня. Не отримавши відповіді від інспекції у встановлений законом 30-денний термін, Василь Бак звернувся по допомогу у громадську приймальню депутата облради Сергія Адамовича. Але й на звернення депутата, які він надсилав двічі, інспекція не відреагувала. Обурений «халатністю та бездіяльністю» ДАБК, Сергій Адамович звернувся із депутатським зверненням до голови ОДА Михайла Вишиванюка. Депутата цікавило, чому ДАБК не відреагувала ні на скаргу громадян, ні на його запит у встановлений термін. У зверненні Адамович додав, що йому “стало відомо, що мешканка будинку 29 А зайнялась активним оформленням документів на добудову “заднім числом”.

Після втручання Вишиванюка справа таки зарухалась. Адамович отримав відповідь від прокуратури про те, що ДАБК надіслала листа пану Баку ще 28 квітня, згідно з яким підстави для скарг на дії Смолинських немає, адже ширина проїзду складає 3 метри. Інспекція почала викручуватися, звинувачуючи в затримці відповіді Укрпошту. Ще можна було б зглянутися на ці виправдання, якби Василь Бак двічі особисто не відвідував протягом місяця ДАБК. І жодного разу відповіді на скаргу не отримав. Натомість після другого візиту на Чорновола, 29 завітав провідний спеціаліст інспекції і знову переміряв ширину заїзду.

«Якщо відповідь ДАБК, як там запевняють, готова ще 28 квітня, для чого ще раз міряти?» – дивується Василь Бак. Франківець підозрює, що ніякої відповіді насправді й не було, а інспекція просто затягує процес на користь Смолинських, використовуючи одну з можливих схем, коли у журналі реєструють вигадану дату надсилання листа-відповіді без написання самої відповіді. Нещодавно Якою рулеткою інспекція міряла ширину заїзду, помилившись майже на півметра? Можливо, злякавшись втручання ОДА, інспекція все ж таки поспішила створити власну відповідь заднім числом, врешті помірявши ширину заїзду?

Єдине, чого добиваються сусіди, – «щоб чиновники врешті визнали факт порушення законодавства, змусили громадян Смолинських знести незаконну огорожу і не давали підстав думати, що закон на боці того, хто платить».

Наталка ГОЛОМІДОВА