Що зміниться після прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу?

Якби Віктор Янукович провів новий Кримінально-процесуальний кодекс одразу після здобуття влади, столичний убозівець Дмитро Гнап зараз був би вдома, разом зі своєю красунею-дружиною Ганною. Натомість він в’язень і чекає на етапування у Чернівецькому СІЗО.

Дмитро був нетиповим убозівцем. Син радянського міліціонера. Спочатку працював дільничним. Потрапивши до органу, який покликаний боротися з мафією, але почасти хіба її “кришує”, за три роки роботи в Києві Дмитро не купив собі ані квартири, ані машини. Лише мотоцикл. Зате вийшов на ланцюг нелегального ввезення в Україну дорогих авто. Це і вирішило його долю. Прямо у Києві Дмитра взяла чернівецька прокуратура. Вивезла до СІЗО в Чернівцях. Там у Дмитра вибили зізнання у крадіжці… машини: «Дивися, тебе ніхто не захищає. Подумай про дружину. Ми ж її теж можемо вивезти». Дмитро підписав свідчення, що угнав у Чернівцях BMW. Потім понад рік він намагався пояснити суду, що оговорив себе під тиском. Але суд не чув його показів про тортури, одночасно продовжуючи термін тримання міліціонера у Чернівецькому СІЗО. Офіційний дилер BMW дав довідку, що машина, яку Дмитро начебто вкрав, взагалі не випускалася! Де «вкрадена» машина, ані слідство, ані суд так і не встановили. «Потерпілий власник» машини, який начебто є громадянином Румунії, впродовж суду фігурував під двома різними прізвищами і з’явився на засіданні лише раз, причому без документів. Але суддю це не спинило. Під Великдень Дмитро Гнап отримав п’ять з половиною років в’язниці.

За новим Кримінально-процесуальним кодексом, з Дмитра немає сенсу вибивати зізнання. Тепер суддя має брати до уваги лише ті показання, які були сказані безпосередньо в суді. Причому саме сказані – «усно», як написано у Кодексі. Це революційна норма. Вибивання зізнання є основною причиною катувань під час слідства. Більше того, в багатьох випадках слідчі самі “малюють” і покази свідків. Потім просто зачитують їх в суді. Так були сформовані обвинувачення проти «ніжинських робінгудів». Свідчення проти цих хлопців, які викрили “кришування” міліцією наркоторгівлі в їхньому містечку на Чернігівщині, були написані слідчим зі слів самих наркоторговців. І в письмовому вигляді передані до суду. Усі прохання «робінгудів» та їхніх адвокатів викликати й опитати цих «свідків» суддя Андрій Стебліна вже другий рік відхиляє. Один наркоторговець таки опинився у суді, але всі запитання адвокатів проігнорував. Дві години перед Фемідою він в буквальному сенсі промовчав. Тепер таке має припинитися.

Інша небачена новація – тримання під вартою здебільшого має замінюватися заставою або домашнім арештом. Пересічну людину, яка раніше не була судима, тепер повинні арештовувати хіба за підозрою у тяжкому або особливо тяжкому злочині. Причому навіть у такому випадку ув’язнений може в очікуванні суду провести за ґратами максимум рік. Після того, як суд почався, – максимум півроку. Якщо за цей час йому не винесли вирок – людину мають відпускати. Хрещений батько Кодексу Андрій Портнов – головний президентський спец із правосуддя – прогнозує, що українські СІЗО випустять третину арештованих. Ця новина має порадувати дрібного підприємця Сергія Костакова, який у слідчому ізоляторі провів роки. І коли його знову посадили туди за участь у Податковому майдані, Сергій після звільнення вирішив не випробувати далі українську Феміду і втік за кордон. При тому, що в Україні тепер навіть домашній арешт може тривати максимум півроку.

І ще одна сенсація для нашого правосуддя: покладений край відправленню справи на додаткове розслідування. Тепер суддя не має права ухвалювати таке рішення. Він повинен або призначити покарання, або виправдати людину. Але чим обернеться така правова революція? Батьки Ігоря Індила – студента, смерть якого в київському відділку міліції вразила всю країну – насправді були вдячні судді Маргариті Васильєвій, коли вона відправила цю справу на дорозслідування. Міліція та прокуратура переконували її, що студент впав чи то з лавки, чи то з висоти власного зросту. Та й забився. Васильєва не могла сама дізнатися, що із загиблим зробили міліціонери, тому й вимагала додатково розслідувати історію. Тепер це буде неможливо.

Більшість положень цього Кримінально-процесуального кодексу були написані ще за Віктора Ющенка. Але, як і безліч інших вкрай потрібних рішень, у “помаранчеві” часи КПК просто покривався пилом у створеній президентом комісії з утвердження верховенства права. Нинішній глава держави цей пил струсив, подав документ в Раду. Там підконтрольна Віктору Януковичу більшість швидко проголосувала шістсот статей Кодексу. До речі, свого часу ця сама комісія з верховенства права підготувала для Ющенка не менш прогресивний закон про суддів і він так само довго лежав у шухляді, поки Янукович збив з нього пилюку і минулого літа провів через парламент. Чи після цього стало більше правосуддя – запитання риторичне.

Бо закони треба не лише писати, але й виконувати.

Єгор СОБОЛЄВ,
бюро журналістських розслідувань «Свідомо»
для “Галицького кореспондента”

Експертиза

Ігор Вороняк, колишній слідчий прокуратури, адвокат:

“Раніше участь адвокатів у процесі була обмеженою, захисники мали право лише ознайомитися з постановою про порушення кримінальної справи і первинними документами – протоколом, заявою і поясненням особи. Ми не мали права призначати експертизи, збирати докази, допитувати свідків, потерпілих. У мене був випадок у справі, коли я хотів зустрітися з потерпілими чи свідками, щоб з’ясувати фактичні обставини справи, і це було розцінено як тиск. Якщо вірити цьому Кодексові, тепер у адвокатів буде право зустрічатися з усіма учасниками процесу, збирати такі самі докази, як слідство.

Дуже добре, що за новим КПК не будуть братися до уваги покази, які не досліджувалися на судовому процесі. Раніше слідчий допитував свідків лише у потрібному для обвинувачення ракурсі, після чого настійливо радив їм не з’являтися на суд. Довідка про перебування на заробітках була достатньою, щоб оголосити письмові покази свідків на суді, формально перевірити і на їх основі винести обвинувальний вирок. Позитивним є збільшення розміру штрафів за неявку на виклик до слідчого (до 550 гривень) і до суду (до 2200 гривень).

Новим у стосунках адвоката з клієнтом є прописана в Кодексі можливість вийти зі справи, якщо підсудний не погоджується з правовою позицією свого захисника. Раніше доводилося захищати хоч-не-хоч.

Добрими новаціями є домашній арешт і застава. СІЗО завжди був переповнений на 30-40 відсотків, є ж злочини не страшні, для розслідування яких не обов’язково підозрюваного брати під варту. Ще одна цікава новизна – можливість укладання угоди між обвинуваченням і захистом, а також потерпілою стороною. Учасники процесу домовляються про покарання, і суддя зобов’язаний його затвердити.

Мінусом є те, що не забрали нагляд прокурора за слідчим. Це нонсенс. Не може прокуратура розслідувати злочин і сама наглядати за слідством. Недопрацьованим залишається інститут присяжних, який більше нагадує тих самих народних засідателів, які лише махають головами, а справу розбирають професійні судді.

Загалом, у новому Кодексі більше позитиву. Залишилося привести закони про адвокатуру і прокуратуру у відповідність. Бо тепер ми часто зіштовхуємося з ситуацією, коли на етапі досудового слідства до адвокатів приходить клієнт і просить: робіть щось. А ми можемо тільки клопотання слідчому написати”.

Володимир Бандура, колишній слідчий УБОЗ, адвокат:

“Я не вважаю, що застосування норм нового КПК збільшить кількість виправдальних вироків, оскільки вони залежать насамперед від якісної або неякісної роботи органів досудового слідства. Те, що новим Кодексом не передбачене повернення справи на додаткове розслідування, як на мене, глибокий негатив. Суддю заганяють у ситуацію, коли він змушений виносити виправдальний вирок, хоча ментально до цього не готовий ні він, ні суспільство.

Батьки цього КПК подають рівність сторін ніби якесь надзвичайне благо, яке вони придумали. Але ж ст. 261 чинного КПК і тепер гласить про рівність прав сторін у судовому процесі. Дійсно, за новим Кодексом адвокат має право подавати докази, але як він це повинен робити? Чи наймати для цього окремого детектива, чи користуватися послугами старих працівників міліції, які пішли на пенсію і знають, як шукати докази, як їх фіксувати, щоб вони були визнані судом належними. Все це має бути роз’яснено в новому законі про адвокатську діяльність.

Як на мене, основне соло на процесі і надалі буде виконувати прокурор. В чинному КПК ст. 114 передбачено, що слідчий є процесуально незалежною, самостійною одиницею. За новим Кодексом прокурор не тільки контролює, але й організовує процес, тобто стає основною особою.

Не знаю, чи варто тішитися тим, що судом не будуть прийматися до уваги покази, зібрані на досудовому слідстві, не підтверджені усно на суді. Для чого тоді існує величезна армія слідчих? Чи не простіше було б проводити слідство виключно в суді? Нехай орган дізнання (міліція, поліція чи жандармерія, як він там буде називатися) ловить підозрюваних, збирає докази і всі матеріали протягом 24 годин передає в суд, а там – суддя застосовує закон, присяжні вирішують – винен чи не винен.

Часові обмеження, які запроваджуються на досудове та судове слідство, можуть призвести до того, що злочинці, вину яких не змогли доказати, будуть ходити вулицями. Можливо, таких осіб провокуватимуть на якийсь інший злочин, щоб порушити проти них справу за іншою статтею, але хіба це вихід? Знаючи правоохоронну систему не зі слів, порядки, які там існують, важко говорити, що новий Кодекс моментально змінить наше життя на краще”.