Вибори-2012: виборча дільниця #900090 на території Генерального Консульства України в Нью-Йорку.
Так склалися життєві обставини, що за політичними процесами в Україні впродовж останнього року я спостерігала з іншого континенту. Уявлення складала переважно за інформацією з Інтернет-простору (украіно- та російськомовне телебачення не дивлюсь). І, звичайно, спілкувалась з рідними і друзями. Активність друзів і колег у соціальних мережах не давала забути, що “свято наближається” 🙂
Тож два тижні тому я поїхала в Генеральне Консульство України в Нью-Йорку і стала на тимчасовий консульський облік з твердим переконанням, що 28 жовтня приїду голосувати.
Та природа ледь не зламала мої плани. В п’ятницю, 26 жовтня, влада Нью-Йорк Сіті та уряд штату Нью-Йорк оголосили про наближення урагану Сенді. А в неділю зранку мер Майкл Блумберг на брифінгу повідомив про надзвичайну ситуацію в місті, евакуацію жителів районів, близьких до океану, та припинення роботи громадського транспорту щонайменше на добу. А оскільки мій чоловік цього дня працював, то скористатись власним транспортом не було можливості. “От, думаю, вже й проголосувала…”
Та пообіді з’ясувалося, що ми на два дні переіжджаємо з Брукліна до Манхеттена, в готель, де працює чоловік. Тому близько 18-і години за місцевим часом ми, поєднуючи приємне з корисним – вечірню прогулянку по незвично безлюдному й тривожному Манхеттену з виконанням свого громадянського обов’язку – прийшли на виборчу дільницю.
Заходжу в приміщення Консульства. Відзначаю, що крім мене охочих голосувати більше нема. На столику на великих листах – фото і біографічні дані перших “п’ятірок” політичних партій. “Посміхнуло”, що верхнім був листок з представниками Соціадістичноі партіі Украіни. Симпатична дівчина ввічливо запитує паспорт, звіряє дані за списком, видає номерок і просить піднятися на 2-й поверх.
На 2-му поверсі теж усе спокійно: працівники тихо переговорюються між собою, кілька виборчих кабінок і 5 урн. Отримую бюлетень (кандидатів-мажоритарників немає, то все відбується дуже швидко), заходжу в кабінку, ставлю відмітку і вкидаю бюлетень в урну. Все… Несподівано для себе зустріла однокурсника (вчились разом на 1-му курсі істфаку, а потім він перевівся на юридичний). Встигаємо перекинутись кількома реченнями: запитую, чи багато було людей впродовж дня? Відповідає, що цього разу, як ніколи, дуже мало – всього близько 350…
І то я з таким подвійним відчуттям вийшла з приміщення Консульства… З однієї сторони було приємно, що все-таки вдалося проголосувати. А з іншої стало вчергове прикро, що на дільниці Консульства, яке обслуговує 9!!! штатів була така низька явка…
Можливо, то просто ураган Сенді завадив? Хотілося б вірити, що тільки так. Та дивлюся на явку по Україні, у рідному Прикарпатті. І чомусь не дуже виходить…
Світлана Сіщук, Нью-Йорк