Параска Хома: «Вони чекають, поки я помру, щоб потім мене піднести на п’єдестал, як Катерину Білокур».

  • 20 лютого, у «Світлиці Муляровій» відкрилася виставка легендарної прикарпатської майстрині Параски Хоми під назвою «Небачені квіти». Це понад півсотні полотен, написаних художницею останніми роками, більшість з яких ще ніколи ніде не виставлялися.

     

     

    Маки, калина, соняшники, айстри, жоржини – око впізнає знайомі обриси квітів, однак  більшість із них народилися в уяві майстрині. Параска Хома черпає натхнення з народних пісень. Кажуть, на мотиви однієї пісні вона малює кільканадцять полотен, співаючи під час роботи. Усі картини Параски Хоми сповнені світлом і дивовижним теплом, зрозумілим кожному глядачеві, не залежно від віку і професії. Споглядаючи цю красу, мимоволі усміхаєшся і заряджаєшся потужною доброю енергією, яка закорінена в українському народному мистецтві. Художниця, яка ніде і ніколи не вчилася малюванню, ось уже сорок років дивує своїми роботами митців і мистецтвознавців. Її ставлять в один ряд із Марією Приймаченко та Катериною Білокур.

    Відкриття виставки напередодні 80-літнього ювілею майстрині було радісною і сумною подією одночасно. Присутні довідалися про те, що Параска Петрівна подала заяви про свій вихід зі Спілки художників та Спілки народних майстрів України. Довкола постаті Параски Хоми сьогодні відбувається чимало інтриг. Сама майстриня прибути на відкриття виставки не змогла через важкий стан здоров’я. Як розповіли її син Ярослав та невістка Стефанія Хома, здоров’я Параски Петрівни останнім часом погіршилось через нерви – художниця ображена витівкою обласної Спілки майстрів народного мистецтва, яка перед ювілеєм нагадала їй про несплачені членські внески, від сплати яких, згідно з правилами Спілки, художників, старших 70-ти років, звільняють.

    Масла у вогонь додала звістка про присудження майстрині премії М.Щербаківського, якої вона так і не отримала. «Параска Петрівна досі не знає, чи має вона цю премію, чи ні. Ні паперів, ні премії», – каже її невістка Стефанія. Голова обласної Спілки майстрів народного мистецтва Василь Корпанюк у творчій характеристиці Параски Хоми зазначає, що вона таки є лауреатом вищезгаданої премії. Як розповідає секретар Спілки художників Валерій Дувірак, ситуація з премією збурила митців: «Голова Спілки і її керівництво в цей час не забували справно сплачувати премії собі, а про Параску Хому ніби забули».

    В той час, як закордонні шанувальники творчості Параски Хоми пропонують викупити усі наявні її роботи, а це декілька тисяч полотен у жанрі наївного мистецтва, в Україні художниця почувається забутою й нікому не потрібною. Впродовж останніх двох років обласна Спілка народних майстрів України за підтримки ОДА подає кандидатуру Параски Хоми на здобуття Шевченківської премії, але в київському офісі Спілки не вважають майстриню гідною такого високого звання, тому подання навіть не доходить до Шевченківського комітету. Очевидно, навіть не ознайомившись з поданими документами, голова Спілки дорікнув майстрині відсутністю виставок і презентаційних альбомів та книг, що геть не відповідає дійсності. Пані Стефанія дивується, адже особисто запрошувала Євгена Шевченка на виставку Параски Хоми у музеї імені Івана Гончара у Києві, але він не прийшов.

    Художники вважають, що в цій ситуації великою мірою винен Василь Корпанюк. «Голова Спілки мав особисто представляти творчість Параски Хоми у Києві, везти всі необхідні документи і відповідати на ці закиди, зауважують Валерій Дувірак і Михайло Дейнега. Натомість «шевченківськими» документами займались управління культури і невістка. Ярослав Хома каже, що мама почуває себе забутою і покинутою. Не дивно, що напередодні виставки перепитували, чи майстриня ще жива, чи ще малює.

    Заяви Параски Хоми про вихід зі Спілок – як крик душі. Спілчани заяви прийняли, але ще не розглядали, сподіваються, що майстриня передумає. Нещодавно до неї приїжджали представники управління культури просити, щоб забрала заяви. А поки чиновники дбають про творчий імідж Прикарпаття, організатори виставки досі не можуть розплатитися за рамки. Оформлення робіт для виставки довелося зробити в борг – ніхто з представників влади та місцевого бізнесу не спромігся допомогти. А це не такі вже й страшні гроші. Одна рамка коштує 180 гривень. Вже після відкриття виставки двоє франківських лікарів оплатили чотири рамки, залишилось ще шістнадцять.

    «Вони чекають, поки я помру, щоб потім мене піднести на п’єдестал, як Катерину Білокур», – таке символічне послання від Параски Хоми озвучила під час відкриття виставки журналіст Галина Філіпова, яка вже 20 років формує відеобіографію майстрині. Сьогодні художниця має лише одну мрію – щоб її картини виставлялися і дарували людям радість. Натомість у родини художниці назбиралося вже майже п’ять тисяч полотен, які зберігаються на горищі. Стефанія і Ярослав Хома розпочали на свої кошти будівництво галереї у селі Загвіздя, однак коштів на продовження будівництва немає. А Параска Хома продовжує малювати. Щодня. Малює у ліжку, бо не має сили підвестися.

     

    Наталка ГОЛОМІДОВА

     

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!