13 січня 2009 року набув чинності закон від 25 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення».

Відповідно до цього закону громадяни, які мають землі для ведення особистого селянського господарства, віднесені до категорії зайнятого населення. В один момент фактично безробітні селяни формально стали працюючими.
Екс-губернатор Прикарпаття, а сьогодні народний депутат України Роман Ткач вимагає повернутись до стандартів соціального захисту селян, що діяли минулого року, та законодавчо упорядкувати діяльність особистих селянських господарств.

– Романе Володимировичу, як саме змінився статус українських селян з набуттям чинності закону, що начебто мав зменшити наслідки впливу фінансової кризи на стан зайнятості населення?
Відповідно до цього закону громадяни, які мають землі для ведення особистого селянського господарства, віднесені до категорії зайнятого населення. Тобто вони не можуть бути зареєстровані в службі зайнятості та отримати статус безробітного і, відповідно, не можуть отримати матеріальну допомогу.
Починаючи з 13 січня кожна особа, яка втратила роботу і хоче стати на облік в центрі зайнятості, повинна подати довідку про те, що вона не є членом особистого селянського господарства. Потрібно зауважити, що до членів особистих селянських господарств відносяться не тільки безпосередньо власники земельних ділянок для ведення ОСГ, але і всі члени їхніх сімей, що проживають з ними. На практиці фактично всі жителі села вважаються членами особистих селянських господарств.
Переконаний, що такі нововведення штучно зменшують кількість офіційно зареєстрованих безробітних за рахунок сільського населення і є дискримінаційними щодо селян. Це суперечить конституційним принципам та викликає значний соціальний спротив населення.
Позбавлення селян права на отримання допомоги у випадку втрати ними роботи – це тільки перший етап дискримінаційної і репресивної політики уряду. Наступним етапом є позбавлення права на отримання субсидій та всіх інших видів соціальних допомог для малозабезпечених сімей, оскільки для їх отримання потрібно надати довідки про свої доходи, а якщо особа не працює, то повинна принести відповідну довідку із центру зайнятості. Зрозуміло, що члени особистих селянських господарств не зможуть надати жодних документів, які вимагаються, а тому у призначенні різних видів соціальних допомог їм буде відмовлено.
– Як вдалося протягти такий антисоціальний закон через парламент, який, як відомо, не схильний до непопулярних рішень?
Я міг би довго розповідати, як приймався цей закон, однак зауважу тільки одне: в залі парламенту на його розгляд було витрачено лише 4 хвилини. Таке поспішне прийняття законопроекту стало наслідком ефективної «просувної» діяльності уряду через окремих бютівських депутатів.
Ситуація склалась критична. Люди почуваються у безвиході. Багато сімей сьогодні не мають змоги оплатити послуги електро- чи газопостачання, оплатити навчання дітей, придбати найнеобхідніші речі. З такими скаргами до мене звертаються і письмово, і безпосередньо під час прийомів громадян.
– Які законодавчі ініціативи ви пропонуєте для зменшення соціальної напруги на селі?
В першу чергу ми маємо повернути селянам ті соціальні гарантії, які діяли ще минулого року (оформлення статусу безробітного, субсидій, допомог малозабезпеченим сім’ям), тобто повернути стару редакцію Закону «Про зайнятість». На даний час у Верховній Раді України зареєстровано вісім альтернативних законопроектів (я є автором одного з них), що мають на меті виправити помилки закону про зменшення впливу світової фінансової кризи у сфері зайнятості населення. Адже всупереч задекларованим завданням, цей закон насправді значно погіршив становище осіб, що втратили роботу.
Крім того, мною вже розроблено новий закон про особисті селянські господарства, зараз він знаходиться на опрацюванні в експертній групі і невдовзі буде зареєстрований.
В цьому законі передбачається чітка система діяльності ОСГ, а саме: членами ОСГ будуть реєструватись тільки ті, хто мають можливість реалізувати свою продукцію (отримувати грошовий дохід), або ті, хто займаються зеленим туризмом. Такі зареєстровані члени ОСГ не будуть вважатись підприємцями, але будуть сплачувати невеликий податок, з якого відрахування будуть йти і в місцевий бюджет, і в Пенсійний фонд, тобто їм буде рахуватися страховий стаж. З огляду на продовження пенсійної реформи це дуже важливо як для членів ОСГ, так і для держави. Також зареєстрованим членам ОСГ не на словах, а насправді буде надаватись державна підтримка, адже сьогодні при відсутності обліку і звітності членів ОСГ неможливо їм напряму надавати державні компенсації.
Тобто необхідно якомога швидше прийняти закони, про які ми вели мову, тим самим знявши існуючу соціальну напругу на селі.