Як боротися з тривожними розладами і не підсісти на антидепресанти

  • Стрімкий розвиток суспільства за останні 100 років дозволив людині злітати у космос, зануритись на дно океану, бачити один одного в реальному часі за тисячі кілометрів.

    Створено штучний інтелект, роботизовано людську працю, знайдено ліки від багатьох хвороб. Але водночас людство платить велику ціну за блага цивілізації. Тривожні розлади, депресії, панічні атаки, агресія, і це лише “крапля в морі”.

    Кожна людина, час від часу, відчуває занепокоєння, хвилювання чи тривогу. Наприклад, коли збирається на побачення чи іспит, нервує перед співбесідою чи після перегляду новин.

    На жаль, ми не можемо просто позбутися певних емоцій, тому що вони відіграють важливу роль у нашому житті. Навіть такі важкі, як тривога, смуток, сором, біль, горе, і відчуття провини.

    Розлади психічного здоров’я вражають значну частину населення. Психічне здоров’я входить до трійки найбільших проблем зі здоров’ям у дорослих.

    Одне з досліджень Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчить, що близько 13% населення Землі страждають на якій психічні розлади. Оскільки тема є актуальною, а проблеми не вирішені, пропонуємо розбиратися.

    Тривога – це важлива емоція, яка попереджає нас про небезпеку і мотивує до відповідних дій. Але часто тривога не проходить, і це може вказувати на наявність тривожного розладу.

    ТРИВОЖНИЙ РОЗЛАД

    Тривожний розлад – це найпоширеніший вид психічних розладів у дорослих, дітей та молоді. Він перешкоджає повноцінному розвитку та самореалізації людини.

    Тривожний розлад – це захворювання, яке наповнює людину розгубленістю та страхами, і триває не менше, ніж пів року. А без відповідного лікування переростає у серйозні психічні порушення.

    Трохи статистики

    264 мільйони дорослих людей у всьому світі страждають на тривожні розлади.

    • З них 179 мільйонів – це жінки (63%), і 105 мільйонів – чоловіки (37%).
    • Поширеність психічних розладів зросла на 50% у всьому світі.
    • Найбільше страждають психічними розладами у віці 30-44 років.
    • Молодь, що приймає антидепресанти, більше схильна до суїциду.
    • Депресія є другою найбільшою у світі причиною інвалідності.

    Класифікація

    Тривожні розлади мають свій набір симптомів, але вони об’єднуються навколо сильного страху та тривоги:

    • тривожний розлад (генералізований тривожний розлад, панічний стан);
    • реакція на важкий стрес і порушення адаптації або посттравматичний стрес;
    • синдром нав’язливих станів або обсесивно-компульсивний розлад;
    • соціофобія або соціальний тривожний розлад;
    • синдром загальної тривожності;
    • специфічні фобії.

    Причини тривожних розладів

    Причини виникнення цих розладів на сьогодні вивчені мало. У багатьох людей це захворювання розвивається без будь-яких причин. Все ж існують фактори, які в тій чи іншій мірі викликають тривожні розлади:

    • Стресові ситуації: фізичне, психологічне чи сексуальне насильство.
    • Сильне емоційне потрясіння: смерть близької людини, важка хвороба, нещасний випадок і навіть “розбите серце”.
    • Деякі захворювання: гіпертиреоз, серцева недостатність, бронхіальна астма та інші.
    • Генетика. Адже схильність до тривожних розладів може передаватись у спадок.
    • Неправильна робота деяких ділянок мозку, що відповідають за реакції тривоги.
    • Наявність інших психічних розладів, особливо депресії.
    • Лікарські препарати (амфетамін, кофеїн, кортикостероїди).
    • Наркотичні засоби.

    Клінічні прояви тривожних розладів

    Тривога – це негативна емоція, переживання, очікування небезпеки. Ознаки тривожного розладу проявляються по-різному. Виділяють дві групи симптомів: психічні та соматичні (ті, що пов’язані з тілом).

    Психічні симптоми тривожного розладу:

    • неможливо сконцентруватись;
    • відчуття скутості та напруги;
    • підвищена стомлюваність;
    • проблеми із засипанням, неглибокий сон;
    • періодичне або постійне відчуття тривоги, і хвилювання з будь-якого якого приводу;
    • неспокій та дратівливість;
    • перепади настрою;
    • відчуття тривоги та занепокоєння з будь-якого приводу;
    • очікування, погіршення ситуації.

    Соматичні симптоми тривожного розладу:

    • часте серцебиття та “перебої” в роботі серця;
    • запаморочення;
    • відчуття жару чи холоду;
    • сухість в роті;
    • прискорений сечопуск;
    • м’язові болі;
    • нудота;
    • пітливість;
    • відчуття “грудки” в горлі.

    Генералізований тривожний розлад

    Часто психічні та соматичні симптоми поєднуються в різних комбінаціях, викликаючи ті, чи інші тривожні розлади. Але, найпоширеніший вид розладів вважається генералізований тривожний розлад. Тому розглянемо його більш детально.

    Це захворювання характеризується стійкою, надмірною, безпричинною тривогою, яка триває більше ніж пів року

    Хворий не може контролювати тривожність, він метушиться, і навіть розчесатись викликає труднощі, оскільки у нього не зосереджена увага. Людина боїться за своє здоров’я,  а також за життя близьких людей.

    Крайній вияв тривоги – це панічна атака

    Панічна атака – це короткий епізод сильної тривоги, який спричиняє фізичне відчуття страху.

    Для неї характерно не менше 4 напади, за останні 4 місяці. Кожен наступний напад виникає без будь-яких вище перерахованих причин.

    Напад панічної атаки починається раптово, на фоні повного благополуччя. Цеявище поширене у віці до 35 років.

    Ознаки панічної атаки:

    • підвищений тиск;
    • запаморочення;
    • дискомфорт в животі (нудота, діарея);
    • прискорене серцебиття та перебої в роботі серця;
    • нестача повітря;
    • пітливість;
    • відчуття напруги та внутрішнє тремтіння;
    • рясне сечовиділення в кінці нападу.

    Напади панічної атаки мають різну тривалість (від декількох до 30 хвилин) та інтенсивність. Можуть виникати в будь-який час доби. Найчастіше напад закінчується самостійно. Але людина починає жити в страху та очікувані нового нападу.

    Наслідки тривожного розладу

    Тривожні розлади є факторами розвитку багатьох серцево-судинних захворювань: інфаркту, гіпертензії. Це має негативний вплив на якість життя хворих. Значно погіршується психічна, фізична та соціальна адаптація.

    Лікування тривожних розладів

    Лікуванням підвищеної тривожності має займатися лікар-психіатр. При лікуванні тривожний розладів ідеальним є поєднання лікарських та немедикаментозних методів лікування.

    Немедикаментозні  методи лікування:

    • Лікувальна фізкультура;
    • фототерапія;
    • аутогенне тренування;
    • релаксаційні методики;
    • різні види психотерапії (гештальт- терапія, раціональна, групова, тілесно-орієнтована, арт-терапія).

    Добавки для лікування та профілактики тривожних розладів

    Значну частину людського мозку становлять жирні кислоти. Тому робимо висновок, що прийом риб’ячого жиру чи омега-3 жирних кислот попереджають чи полегшують перебіг тривожних розладів.

    Добова доза: 1000-2000 мг 1-2 рази на день.

    А також: магній, цинк, вітамін В12 та D3.

    Важливу роль в лікуванні тривожних розладів є психотропна терапія: анксіолітики та антидепресанти. Про останні поговоримо більш детально.

    Вживання антидепресантів зростає

    Антидепресанти – це велика група ліків, які лікують різні психічні розлади. Вважається, що антидепресанти підвищують рівень нейромедіаторів (зокрема серотоніну та норадреналіну).

    Що таке нейромедіатори?

    За передачу інформації по всьому тілі відповідають нейрони, це клітини нервової системи. За допомогою електричних і хімічних сигналів, вони контролюють всі функції тіла. Ці нейрони “спілкуються” між собою за допомогою хімічних речовин – нейромедіаторів.

  • Світове споживання антидепресантів значно зросло за останні 20 років. Європейці є найбільшими споживачами цих ліків.

    Ісландія, яка була другою найщасливішою країною у світі, у 2020 році має найвище споживання антидепресантів у Європі. Також зафіксували великий рівень споживання їх у Чехії, Португалії, Великобританії та Німеччині. 

    За останні 10 років споживання антидепресантів знизилося лише у Данії на 4%.

    Чому зростає споживання антидепресантів?

    Дослідники в цьому питанні виділяють кілька причин.

    По-перше: сьогодні краще діагностується депресія.

    По-друге: з’явилося багато нових, доступних та якісних антидепресантів.

    А ще змінилось ставлення до цих ліків не тільки пацієнтів, а й лікарів.

    Значно розширився діапазон показань для лікування антидепресантами.

    Антидепресанти та сновидіння

    Нічні жахіття або інші зміни уві сні, можуть виникати після початку прийому антидепресантів. Депресія викликає безсоння, ранкові пробудження, погані сни та жахіття. Втім вона змінює частину сну, яка називається швидким сном, де виникають сновидіння. Тому не дивно, що антидепресанти можуть впливати на сни, за тим же механізмом.

    Дослідження показали, що ці ліки можуть викликати різні емоції уві сні: від приємних снів і до жахіть. Крім того, антидепресанти зменшують здатність запам’ятовувати сни.

    Вагітність та антидепресанти

    Вагітні жінки, як і будь-хто, піддаються розвитку психічних розладів. Або на момент настання вагітності перебувають в процесі лікування.

    Тому питання про безпечність антидепресантів є актуальним. Але однозначної відповіді немає. Оскільки не існує абсолютно безпечних ліків для вагітних.

    Обʼєктивно проводити тривалі досліди та спостереження за вагітними не гуманно і не коректно. Але адекватне лікування і спостереження у спеціаліста обов’язково повинно бути.

     Відміна антидепресантів

    Мабуть багато хто чув про синдром “відміни”, який зустрічається при прийомі багатьох ліків,  антидепресантів зокрема.

    Це раптове припинення або стрімке скорочення дози препарату. Лише лікар прописує схему зниження дозування ліків.

    Симптоми відміни:

    • дратівливість;
    • безсоння;
    • озноб;
    • тривога;
    • втома;
    • головний біль;
    • запаморочення;
    • нудота;
    • потовиділення;
    • тремор (тремтіння).

     Схема зниження антидепресантів

    Якщо пацієнт приймав антидепресанти протягом кількох місяців, то поступове зниження дози відбувається протягом 2-4 тижнів. Ті, що лікувались протягом 1-3 тижнів, то зниження дозування триває 1-2 тижні. Якщо пацієнт приймав антидепресанти лише 7 днів, то препарат можна раптово відмінити.

    Міфи про антидепресанти

    Оскільки, антидепресанти є найбільш впізнавані і поширені ліки у світі, то відповідно існує безліч міфів про ці препарати.

    “Я наберу вагу”

    Кожен антидепресант по-різному впливає на вагу людей. Одні можуть знижувати, інші підвищувати вагу, або ніяк на неї не впливати. Цей момент враховує лікар при підборі препарату.

    “Я стану залежним”

    Антидепресанти не викликають залежності.

    Різке припинення прийому цих ліків викликають неприємні, але тимчасові симптоми. Це синдром відміни, про нього ми говорили вище.

    Тому, люди часто приймають його, як початок формування залежності.

    “Я стану овочем”

    Перші антидепресанти мали виражену гальмівну дію, що пригнічує загальний стан. Але з того часу було розроблено безпечні та сучасні групи антидепресантів, які направлені на відновлення якості життя людини.

    “У мене зникне лібідо”

    Виникнення сексуальних проблем є побічною дією сучасних антидепресантів. Але є хороша новина: ця реакція виникає не у всіх, і не завжди. І вона піддається корекції.

    Побічні дії антидепресантів

    Побічні реакції є неминучим ризиком будь-якого медикаментозного лікування. Кожен із препаратів відрізняється, тому і побічні дії теж можуть різнитися:

    • почуття тривоги, неспокою та розгубленості;
    • головний біль;
    • проблеми зі сном;
    • сухість в роті;
    • нудота;
    • діарея або закреп;
    • сексуальна дисфункція.

    Антидепресанти – це ліки, які можуть мати побічні дії. Але користь від їх прийому переважає шкоду від них.

    Можна отримати безкоштовно

    З 1 жовтня 2021 до державної програми “Доступні ліки” додали 57 препаратів для лікування розладів психіки та поведінки. З них 18 препаратів повністю безоплатні, а за інші доведеться доплатити незначну суму.

    Щоб отримати антидепресанти потрібен електронний рецепт. Його може виписати психіатр або невропатолог. До першого можна йти без скерування сімейного лікаря. До невропатолога навпаки, необхідне скерування.

    Наталія Рибак

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!