Останнім часом все популярнішою стає вулична їжа. Після того, як у Києві близько сотні людей отруїлися шаурмою, на Івано-Франківщині взялися перевіряти такі заклади. У Держпродспоживслужбі наголошують, що продавці зобов’язані на вимогу покупців показувати медичні книжки, умови зберігання продукції, надавати інформацію про її походження тощо. Однак на практиці все виявилося зовсім не так.

В Україні збільшується кількість хворих на гострі кишкові інфекції та харчові отруєння. Тож 6 серпня в Івано-Франківській області розпочався моніторинг закладів швидкого харчування, згідно з дорученням головного управління Держпродспоживслужби в області.

Заступниця начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Лариса Шевага розповідає, що в ході цього моніторингу будуть перевіряти дозволи органів місцевого самоврядування на встановлення малих архітектурних форм (МАФ), чи зареєстровані вони як оператори ринку харчових продуктів, наявність у працівників особистих медичних книжок, проходження медоглядів, джерела надходження сировини, санітарний стан приміщень та дотримання гігієни при здійсненні торгівлі. У разі виявлення порушень буде ініційовано проведення позапланових перевірок, а у разі відсутності відповідних дозволів чи порушень законодавства, які становлять загрозу життю та здоров’ю населення, будуть прийматися рішення щодо закриття закладів.

У квітні ц.р. набув чинності новий закон про здійснення контролю у сфері безпечності харчових продуктів. Він передбачає, що Держпродспоживслужба може не попереджати оператора ринку харчової продукції про перевірки. Також зараз розроблена постанова Кабміну, згідно з якою оператори, які несуть високий ступінь ризику для здоров’я і безпечності харчових продуктів, будуть перевірятися щоквартально.

Лариса Шевага зазначає, що зараз – спекотне літо, а охочих перекусити на вулиці шаурмою, чебуреком, хот-догом, пиріжком – дуже багато. Незважаючи на те, що вулична їжа – це отрута сповільненої дії і може нести загрозу здоров’ю людини, вона є популярною.

«Шанувальникам вуличної їжі треба задуматися: якщо її продають у невеликому причепі, то звідки беруть воду? Треба подивитися, наскільки охайно одягнутий продавець. Не встидайтеся запитувати про наявність медичної книжки, хто виробник, як зберігаються продукти, яка дата виготовлення. Це все ви маєте змогу перевірити й уточнити», – наголошує пані Лариса.

Також вона радить обирати охайні на вигляд та вже відомі торгові точки, які відповідають за якість їжі і бережуть свою репутацію. Потрібно звертати увагу на гігієну продавців, але й про свою не варто забувати. Брудні руки споживача також становлять небезпеку. До речі, продавці у таких закладах швидкого харчування можуть працювати і без рукавичок. Головне, щоб вони мили і дезінфікували руки.

 Порушення – не рідкість

За словами Лариси Шеваги, на території області зареєстровано близько 9 тис. операторів ринку харчової продукції. Відтак біля кожного закладу неможливо поставити інспектора, який би все контролював. Тож споживачам треба також брати ситуацію і в свої руки.

Майже всі перевірки закладів швидкого харчування, як мінімум, закінчуються складанням приписів. Після цього інспектор дає час на усунення порушень. Однак якщо під час перевірки виявили, що заклад не зареєстрований як оператор ринку харчової продукції, то за це вже «світить» штраф. Тепер їх суттєво збільшили і вимірюють у кратних розмірах до мінімальної зарплати.

«Зазвичай під час перевірки виявляють відсутність медоглядів, медичних книжок, спецодягу, порушення правил зберігання продукції, правил гігієни, товарного сусідства, документів про походження продуктів. Буває, що працівники не забезпечені миючими засобами і не дотримуються технологій. Є багато факторів, які впливають на безпечність харчової продукції», – пояснює пані Лариса.

Однак, зауважує вона, споживачі рідко скаржаться в Держпродспоживслужбу на вуличну їжу. Зазвичай вони мають скарги на кафе, ресторани та роздрібну торгівлю.

Крім того, Лариса Шевага наголошує, що продавець не просто має право, а зобов’язаний надати споживачу інформацію, яка його цікавить. Тобто показати всі документи. Якщо ж він відмовиться, то покупець має задуматися, чи варто там купувати їжу. Також про порушення варто повідомляти Держпродспоживслужбу.

Буває всяке

Франківчанка Юлія Кміта-Ференц часто купує їжу та напої у закладах швидкого харчування. Однак нещодавно куплений лимонад вона викинула у смітник, навіть не скуштувавши. Жінка розповідає, що у спекотний день вирішила купити холодний лимонад у закладі в центральній частині міста.

«Вперше підійшла туди, щоб взяти напій. Дівчина з «щасливим» виразом обличчя, зітхнувши, взяла в ручки стаканчик, насипала льоду – трохи по землі, а трохи в стакан. Потім своїми пальцями без рукавиць взяла пару листочків м’яти і кинула мені в стакан, трохи варення з дволітрової пляшки і залила це все «Девайтісом». Сподіваюся, що це хоч не вода з-під крана, набрана в пляшку», – обурюється пані Юлія.

Після цього продавчиня витягнула руками трубочку, поставила її в стакан і попросила розрахуватися. Гроші брала, знову ж таки, тими руками, якими клала м’яту в стакан і давала трубочку.

«Так зроблена та точка, що видно весь безлад на кухні. В мене виникає питання, що думають власники, коли планують відкриту кухню і не планують дотримуватись санітарних норм? Або коли складають меню з «Девайтісу» і варення? Але, крім напоїв, там великий вибір швидкої їжі, тому добре думайте перед тим, як обирати собі щось смачненьке», – зазначає жінка.

В той же час студента Олега Івасишина зовсім не бентежить те, якими руками і як готують вуличну їжу. Каже, що краще про те не знати і спокійно їсти. Тому він не заморочується цим і часто харчується вуличною їжею. «У мене ще жодного разу не було якихось прикрих випадків. Якщо думати, як і з чого роблять їжу, то можна нічого не їсти», – сміється хлопець.

Документи є?

Озброївшись твердженням заступниці начальника управління безпечності харчових продуктів та ветмедицини, що покупець має право поцікавитися тим, як готують їжу, де миють руки, звідки продукція, чи є у працівників медичні книжки, а ті зобов’язані все показати, вирушаємо до закладів швидкого харчування у місцях найбільшого скупчення людей.

Йдемо спершу до МАФів на вул. Кардинала Любомира Гузара (колишня вул. Новгородська), що якраз біля базару. Вистоюємо чергу біля «Merci» та просимо показати документи. Продавчиня запевняє, що вони є, але все зберігається у власника. Якщо хочемо, то вона може зателефонувати йому і попросити, щоб привіз. Розуміємо, що пересічний голодний покупець навряд чи буде чекати, поки хтось привезе документи, тому йдемо до наступного закладу.

Він розташований буквально за декілька метрів і працює цілодобово. Назви як такої тут немає, але білий кіоск обклеєний написами «Лаваш», «Млинці», «Сендвіч», «Коктейлі». Віконечко закрите, але висить табличка «Відчинено». Привітний чоловік пояснює, що всередині працює кондиціонер, тому, щоб не впускати з вулиці тепло, віконце зачиняють. Демонструє витяжку, мийку, холодильник та сертифікат якості на м’ясо.

Всередині прохолодно й чисто, а на столі лежать нарізані помідори та м’ясо. Однак документів про походження товару та медичну книжку показати не може, бо вони – в офісі. Продавець стукає себе по голові і запевняє, що перевірки ніяких порушень у них не знаходять.

Після цього йдемо до ЦУМу. Там у МАФі з красномовним написом «Пиво + чебуреки» продають шаурму. Коштує така страва 40 грн. Всередині дуже душно (тому відкриті і двері, і віконце) та не дуже охайно. Також там можна побачити рукомийник та м’ясо на вертелі. Продавчиня запевняє, що документи є, але вони – у власника. Каже, що люди майже ніколи не просять їх показати. Мовляв, звикли тут купувати їжу, бо вони працюють вже 6 чи 7 років. М’ясо привозять зранку, і стоїть воно на вертелі, поки не продадуть. Холодильника немає, тому нарізані овочі зберігають просто у мисках.

Далі йдемо на вокзал. Будка, де продавали шаурму, закрита на колодки. Але тут є багато інших МАФів з їжею. Підходимо до «Street Food». Молода продавчиня відкриває холодильник та показує, що якраз зробила заготовки на паніні. Їх роблять зранку, в обід та ввечері на нічну зміну. Запевняє, що все свіже, бо шеф привозить продукти кожного ранку. Чи є хоч якісь документи, не знає, бо працює лише третій день. Втім за цей час ще ніхто не просив їх показати.

МАФ мережі «Форнетті» виявилась на вокзалі зачиненою. Чи то потрапили якраз на перерву, чи її зачинили спеціально – не знаємо. Всередині видніється маленький вентилятор, який ганяє повітря. Тож, напевно, зачинено ненадовго. Також через скло можна розгледіти холодильник і салат з капусти у пластиковій тарі на столі.

Так і не дочекавшись нікого, йдемо у ще одну будку, яка працює на вокзалі вже досить давно. Мова йде про споруду з написами «Швидко, дешево, смачно». Тут можна придбати не новомодну їжу, а, як і колись, хот-доги, гамбургери, чізбургери, бульйон та кури-гриль. Продавчиня розповідає, що працює вже 15 років. Запевняє, що все зберігається в холодильнику, тому отруїтися люди не можуть, лише м’ясо для шаурми – на вертелі. Жінка розповідає, що булочки пече їхня пекарня, м’ясо беруть в «Рибаку», а кури везуть з Львівської області. Втім жодних документів показати не може, адже вони, знову ж таки, – у шефа.

Наостанок йдемо ще у МАФи в центральній частині міста. Мова йде про чотири вагончики біля парку Руської трійці. У двох із них продають напої, в інших – їжу. Оскільки з продавцями мережі «Merci» ми вже спілкувалися в іншій точці, то йдемо в «Накладанець». Вибір їжі тут великий, тож просимо продавців показати документи про походження булочок та м’яса. Вони стверджують, що такі документи є і що навіть мають їх безпосередньо тут. Оце пощастило, думаємо, вперше нам кажуть, що документи – не у власників, а на місці. Втім продавці попереджають, що перед тим, як показати їх, мусять спершу запитати дозволу у власниці. Жінка, яка представилася Лесею, запевнила, що в них все гаразд і вчора документи вже показували представникам Держпродспоживслужби. А от показувати їх усім підряд вони не будуть.

Тож, як з’ясувалося, пересічному покупцеві у закладах з вуличною їжею не покажуть ніяких документів. Усі вони начебто перебувають у власників. Але, мабуть, коли кажуть, що документи є на місці, але ми вам їх не покажемо – це ще гірше, ніж би сказали, що їх немає. Тож довіряти чи не довіряти, їсти чи не їсти – вибирати кожному. Але також не забуваймо не мовчати, коли бачимо порушення, і хоча б скаржитися в Держпродспоживслужбу.

Наталя ДЕРКЕВИЧ