У результаті проведеної роботи лікарів амплітуда рухів бійця була відновлена майже на 80%.
Отримати важке поранення грудної клітки з численними осколками. Втратити здатність ходити та рухати рукою через ворожу кулю, але відновитися, встати на ноги та зберегти бажання продовжувати бути в армії – історія воїна Вʼячеслава. Про це розповіли на сторінці Міністерства охорони здоров'я України.
31-річного десантника В’ячеслава зі Сумщини поранили наприкінці січня 2023 року під Бахмутом. Ворожа куля пройшла крізь руку і зачепила хребет. У чоловіка було важке мінно-вибухове поранення грудної клітки з численними осколками.
"Штурмували, йшли-йшли і трошки не дійшли. Я стояв за стіною, за сарайчиком. Прилетіла якась “пилюка” — я впав... Рука болить, пече збоку, і з ногою щось. Побратими наклали турнікети. Полежав хвилин двадцять, зрозумів, що рука перебита, куля зайшла десь у бік. Кажу хлопцям: помагайте, будемо виходити, бо евакуації довго ждати. Коли дійшли, я почав втрачати свідомість. Мене поклали на ноші і доправили до евакуаційного пункту. А далі — у Краматорськ, Дніпро, Київ та Івано-Франківськ", — розповідає військовий.
На початку захисник взагалі не міг ходити, в нього була травма хребта — переламані два хребці. Довелося лежати два з половиною місяці, доки рани загояться, а пізніше бійця прооперували та вживили пластини.
Спочатку В’ячеслав рухався по поверху, кілька разів виходив на вулицю, потім більше. А ось піднятися сходами не міг. Пізніше захисника направили на подальшу реабілітацію, де йому вдалося розробити не лише ногу, а й руку.
У Центрі фізичної та реабілітаційної медицини бійці щодня відпрацьовують силу та амплітуду рухів, координацію і баланс. Там В’ячеслав відпрацьовував вправи для підвищення сили трицепса.
"Коли прийшов сюди, рука майже не працювала, не міг стиснути в кулак. Зараз працює і кисть, і пальці. Тільки повністю не розгинається і трошки турбує в плечі… Нога вже нормально розробилася, можу ходити", — каже військовий.
Чоловік каже, що буде комісований, зараз готуються відповідні документи. Плани на життя після одужання ще не складав, але з армії йти не хоче. Сподівається, знадобиться у якійсь з частин на рідній Сумщині.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п