У результаті проведеної роботи лікарів амплітуда рухів бійця була відновлена майже на 80%.
Отримати важке поранення грудної клітки з численними осколками. Втратити здатність ходити та рухати рукою через ворожу кулю, але відновитися, встати на ноги та зберегти бажання продовжувати бути в армії – історія воїна Вʼячеслава. Про це розповіли на сторінці Міністерства охорони здоров’я України.
31-річного десантника В’ячеслава зі Сумщини поранили наприкінці січня 2023 року під Бахмутом. Ворожа куля пройшла крізь руку і зачепила хребет. У чоловіка було важке мінно-вибухове поранення грудної клітки з численними осколками.
“Штурмували, йшли-йшли і трошки не дійшли. Я стояв за стіною, за сарайчиком. Прилетіла якась “пилюка” — я впав… Рука болить, пече збоку, і з ногою щось. Побратими наклали турнікети. Полежав хвилин двадцять, зрозумів, що рука перебита, куля зайшла десь у бік. Кажу хлопцям: помагайте, будемо виходити, бо евакуації довго ждати. Коли дійшли, я почав втрачати свідомість. Мене поклали на ноші і доправили до евакуаційного пункту. А далі — у Краматорськ, Дніпро, Київ та Івано-Франківськ”, — розповідає військовий.
На початку захисник взагалі не міг ходити, в нього була травма хребта — переламані два хребці. Довелося лежати два з половиною місяці, доки рани загояться, а пізніше бійця прооперували та вживили пластини.
Спочатку В’ячеслав рухався по поверху, кілька разів виходив на вулицю, потім більше. А ось піднятися сходами не міг. Пізніше захисника направили на подальшу реабілітацію, де йому вдалося розробити не лише ногу, а й руку.
У Центрі фізичної та реабілітаційної медицини бійці щодня відпрацьовують силу та амплітуду рухів, координацію і баланс. Там В’ячеслав відпрацьовував вправи для підвищення сили трицепса.
“Коли прийшов сюди, рука майже не працювала, не міг стиснути в кулак. Зараз працює і кисть, і пальці. Тільки повністю не розгинається і трошки турбує в плечі… Нога вже нормально розробилася, можу ходити”, — каже військовий.
Чоловік каже, що буде комісований, зараз готуються відповідні документи. Плани на життя після одужання ще не складав, але з армії йти не хоче. Сподівається, знадобиться у якійсь з частин на рідній Сумщині.
Що ви знаєте про ліногравюру? А що ви знаєте про чекання? Відповідь на перше питання знайти легше і швидше, тут навіть штучний інтелект не збреше. З іншим трохи складніше, бо жоден чат gpt не розкаже, як це і чому це, у жодному словнику не знайдеться слів, необхідних не для розуміння лексичного значення, а для
“Я не хочу так йти. А потім жити, постійно озираючись. Я хочу звільнитися нормально, щоб мені подякували, а не шукали”. Такі слова мені сказав Вова, коли ми якось говорили з ним про ситуацію із самовільним залишенням частини (сзч) військовослужбовцями. Я пишаюся, що він зробив такий вибір. Та водночас присутній страх того, що він може не
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного