Днями село Стебник, що належить до Лисецької територіальної громади, відзначило поважний ювілей – 425 років від першої письмової згадки.

Найперше село відоме тим, що тут мирно уживаються аж п’ять різних конфесій. У разі потреби всі гуртуються. Діють три церкви: православна Київського патріархату, греко-католицька і Дім молитви Адвентистів сьомого дня.

З села люди не їдуть, тут багато молоді. Як пояснюють місцеві, через вигідне розташування – дуже близько до Івано-Франківська і Богородчан.

Слово «стебник» означає утеплене приміщення для зимівлі бджіл. Колись давно, за часів Потоцьких, якийсь франківський граф захотів мати свою пасіку і на окраїні Стебника оселив трьох пасічників. Так у селі розвинулося бджолярство. Тепер вулики мають лише кілька господарів.

Під час Першої світової війни через Стебник проходила лінія фронту. Вціліли тільки чотири хати. Потім люди почали вертатися і відбудовувати свої обійстя.

У середині минулого століття село прославив музикант Лев Фіголь, який ще й вмів робити скрипки. Того обдарованого чоловіка досі пам’ятають у Стебнику. 

Святкування 425-ліття вийшло помпезним: атракціони, ярмарок, креативна фотозона, яку облаштували місцеві жителі, концертна програма, гумористичне шоу, а ввечері була дискотека за участю запрошеного діджея.

«У селі хоч і немає клубу, але культурне життя тут вирує, – розповідає староста Ірина Портецька. – У Стебнику чудово розвивається далеко не один вокальний колектив, серед них і дорослі, і дитячо-юнацькі. Кожна церква має свій хор».

Так, під час урочистостей виступили понад десяток місцевих музичних гуртів. Окрім цього, привітати село приїхали артисти з усієї області.

У рамках святкування вручили нагороди «Почесний житель села», «За заслуги перед Стебником», грамоти колишнім головам села, а також грамоти для старожилів. Крім того, відзначили місцевих жителів, які воювали в зоні АТО. 

«Хочу подякувати громаді Стебника за тверду позицію щодо єдності у визначенні курсу під час децентралізації, – в урочистому привітанні зазначив голова Лисецької ТГ Анатолій Лущак. – Зараз маємо невеличку, але гонорову Лисецьку громаду. Нині її майбутнє залежить від нашої єдності».

Гостей пригощали різними смаколиками. Місцеві господині захотіли спеціально для ювілею села приготувати бограч і уху – безкоштовно частували всіх охочих. Родзинкою свята став мегаторт вагою аж 35 кілограмів.