Минулого тижня в Україні згадували шосту річницю розстрілу Небесної сотні. Згадували відповідно до власних політичних поглядів.

Володимир та Олена Зеленські рано-вранці 20 лютого поклали квіти до пам’ятника Героям Небесної сотні. На цьому, схоже, офіційна частина відзначення подій Революції Гідності на державному рівні завершилася. Втім, чому дивуватися, якщо глава держави виявився не спроможним відреагувати ані на ескалацію бойових дій на Луганщині, ані на інтерв’ю Путіна, в якому той повторив вже відому мантру про «один народ».

Звичайні люди та учасники Революції Гідності вшанували пам’ять Небесної сотні, поклавши тисячі квітів до пам’ятників. Безпрецедентна подія новітньої політичної історії України живе у пам’яті багатьох, і зовсім не дивно, що Росія та її посіпаки намагаються дискредитувати її в очах українців та світу. Минулого тижня помітно активізувалися діячі режиму Януковича Портнов, Лукаш та інші, які не лише ставлять під сумнів подвиг Небесної сотні, але й закликають вичистити згадку про Революцію Гідності з підручників та книжок, скласти списки активістів Майдану. Навряд чи для вручення державних нагород.

У пересічного громадянина України давно мало постати питання: як і чому колишні функціонери режиму Януковича роблять подібні публічні заяви? Чому Портнова називають людиною, яка має неабиякий вплив на українські суди? Для чого їм дають можливість і право висловлюватися в ефірах провідних телеканалів? Відповідь проста: сьогодні інтереси реваншистів та чинної влади збіглися максимально. Команда Зеленського не проти чужими руками жар загрібати, а якщо ці дії Кремлю до смаку, то ситуація виглядає практично ідеальною. Показово, що мовчать навіть ті з представників нинішньої влади, хто брав безпосередню участь у подіях Революції Гідності.

Передумови замаху на Майдан прості та очевидні. Путін намагатиметься і надалі перемазати брудом цю подію, адже вона не вписується у російський погляд на світ, дає підстави говорити, що масові виступи можуть змінити перебіг подій. Можливо, не настільки якісно та вправно, як цього хотіли б мільйони українців. Проте у 2004-му та 2013-2014 роках українці довели, що спроможні бути громадянами й опиратися сваволі влади, яка озирається на Москву. І чим більше Зеленський буде говорити про мир з Путіним, тим більшою буде для нього загроза нового Майдану. Тому і послуги схованого за поліцейською охороною Портнова будуть йому потрібні. Проте цей шлях веде до політичної прірви – доведено останніми рейтингами від Центру Разумкова.