Зміни до ПКУ та Закону про РРО щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг

  • Начальник Львівського управління Офісу великих платників податків ДПС Олександр ЮРИСТОВСЬКИЙ, на обслуговуванні якого перебувають великі платники податків Західного регіону, в т.ч. платники Івано-Франківської та Закарпатської областей інформує платників, що у  «Голосі України» від 19.10.2019 р. № 200 опубліковано Закон України від 20.09.2019 р. № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі — Закон № 129). Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім низки окремих положень, які наберуть чинності з 01.10.2020 р. і з 01.01.2021 р.

    З 20.10.2019 р. діють такі норми Закону № 129:

                платниками єдиного податку першої — третьої груп не можуть бути суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

                до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року, не застосовуються норми пунктів 1202.1 — 1202.3 ст. 1202 ПКУ. Норми п. 1281.2 ст. 1281 застосовуються з 01.10.2019 р., а норми пункту 1281.3 ст. 1281 — з 01.01.2020 р.;

                тимчасово підтвердження факту цільового використання бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів для погашення податкових векселів, виданих з 1 січня до 30 листопада 2019 року (включно) виробниками та імпортерами бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів згідно з п. 229.8 ст. 229 ПКУ, здійснюється шляхом подання такими виробниками та імпортерами до контролюючого органу – векселедержателя копій первинних документів, що підтверджують здійснення операцій;

                платники податку мають право зареєструвати в ЄРАН другий примірник акцизних накладних, за умови, що перший примірник такої акцизної накладної зареєстрований в ЄРАН. У разі зазначення в акцизній накладній, перший примірник якої зареєстрований в ЄРАН, а другий примірник не зареєстрований в ЄРАН, помилкових реквізитів особи, що отримує пальне, або у реквізитах акцизного складу або акцизного складу пересувного, на який отримано пальне: платник, який склав перший примірник акцизної накладної, складає другий примірник такої накладної, в якому зазначає правильні реквізити особи, що отримує пальне, або акцизного складу/акцизного складу пересувного, на який отримано пальне, та в день складання направляє такий примірник особі, що отримує пальне; особа, що отримує пальне, реєструє другий примірник акцизної накладної в ЄРАН не пізніше трьох календарних днів, після дня отримання другого примірника акцизної накладної.

    Крім того, опубліковано Закон України від 20.09.2019 р. № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі — Закон № 128). Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім низки окремих положень, які наберуть чинності з 01.10.2020 р.

    З 20.10.2019 р. діють такі норми Закону № 128:

                за порушення вимог Закону про РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

    у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання: 100 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 150 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) —  за кожне наступне вчинене порушення;

    50 НМДГ — якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку КОРО та/або РК;

    30 НМДГ — у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО та/або програмних РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

  • 5 НМДГ — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

    300 НМДГ — у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмних РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

    20 НМДГ — у разі порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

    300 НМДГ — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

    30 НМДГ — у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання;

                суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних РРО вирішили відмовитися від застосування РРО, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких РРО у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО;

                тимчасово, до 01.10.2020 р., санкції, визначені п. 1 ст. 17 Закону про РРО, застосовуються в таких розмірах: 10 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за порушення, вчинене вперше; 50 % вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) — за кожне наступне вчинене порушення.

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!