Любомир Фединяк ще з лютого 2015 року брав участь у антитерористичній операції в найгарячіших точках на карті цієї війни. Був абсолютно свідомий, заради чого і кого туди йшов. Отримав звання молодшого сержанта і був командиром відділення.
Повернувшись додому, працював на посаді заступника директора з виховної роботи Калуського політехнічного коледжу. Для зміцнення здоров’я дітей та молоді в с. Кропивник зробив справжній стадіон.
З початку повномасштабного вторгнення ворога на рідну землю, знову, не роздумуючи, взяв до рук зброю і став на захист рідної держави.
“Зв’язок з гранатометником гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу пропав на початку березня. Уся наша громада надіялася і чекала… Лише б був живий… Та, на жаль, гірка новина про загибель нашого захисника підтвердилася”, – йдеться в повідомленні.
Герой України мужньо та саможертовно поліг 7 березня 2022 року під час наступального бою з військовими формуваннями Росії поблизу с. Слобода-Кухарська Київської області.
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного