Знищене село Посіч і доля вояка УПА

  •  

    У лютому 1950 р. війська НКВС оточили село Посіч, що поруч із Чорним лісом, і повністю його знищили. Селян вивезли у Сибір та на Одещину, а на місці зруйнованого поселення обладнали полігон.

    111

    Енкаведисти прийшли у Посіч несподівано. На збори людям не дали часу. Удома залишилось все господарство. Селян звозили до в’язниці, звідти відправляли товарняками за призначенням.

    Такої долі село зазнало, бо чекісти прагнули позбавити передусім продовольчої підтримки українських повстанців, дислокованих у великих масивах тутешнього Чорного лісу. Так, згідно з даними звіту ОУН за жовтень 1945 р., більшовики в Посічі казали, що будуть квартирувати, доки не «ограблять ціле село, щоб бандити не мали що їсти».

    Більшовики робили засідки між селами і лісом, щоб унеможливити доставку харчів до лісу, вирізали ліс та навіть запускали літаки над Чорним лісом, які кидали речовини для його загоряння. В НКВС також знали, що 11 травня 1945 р. саме в Посічі при зібранні великої кількості вояків знаменитий повстанський командир на псевдо Різун-Ґрегот (Василь Андрусяк) узяв шлюб із землячкою Євгенією Гуцуляк.

    Певну роль у долі села зіграло і те, що 7 квітня 1945 р. УПА в Посічі знищила тутешній гарнізон енкаведистів і відновила партизанський статус села (за деякими даними, було вбито 60 енкаведистів, захоплено багато зброї та військової амуніції). Цей бій внесено до сотні найбільш успішних операцій УПА проти радянських військ.

    У цьому бою взяв участь і Василь Васильович Ковальчук, 1920 р.н., уродженець с.Тязів Галицького району. В УПА хлопець опинився у вересні 1944 р., воював у підрозділах Сокола і Вовка під псевдо Кармелюк і Іван. Спочатку Ковальчук був рядовим бійцем, а пізніше – санітаром сотні. Його брат теж воював в УПА під псевдо Наливайко і загинув у жовтні 1945 р.

    Василь брав участь у боях з совітами 4 рази, у тому числі у квітні 1945 р. долучився до нападу на винищувальний батальйон в с.Посіч. Під час акції, згідно з матеріалами кримінальної справи, було вбито 10 солдатів, забрано зброю, а Ковальчук взяв собі шинель.

    Опісля Ковальчук після важкого бою повстанського підрозділу Вовка з червоними, 22 грудня 1945 р., повернувся додому, де і був спійманий у схроні, а 5 лютого 1947 р. Військовий трибунал присудив йому 20 років виправно-трудових таборів з пораженням у правах і конфіскацією майна.

    9 серпня 1991 р. Івано-Франківський обласний суд визнав, що Василь Ковальчук був обґрунтовано засуджений і не підлягає реабілітації. Так і до сьогодні повстанець належно не пошанований, як і ніхто не поніс покарання за антилюдське виселення мешканців с.Посіч зі своїх домівок у Сибір.

    Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!