Прощання з воїном розпочалося біля оселі, де проживав Герой. Вулиця заповнювалася людьми, звідусіль сходилися родичі, сусіди, друзі, мешканці навколишніх сіл, представники влади, знайомі й незнайомі, всі, хто хотів віддати останню шану нашому захиснику.
З вересня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації Іван став в ряди воїнів, щоб дати гідну відсіч російській орді, мужньо та самовіддано боронячи українську землю. Життя молодшого сержанта, безстрашного бійця обірвалося в лікувальному закладі, куди його після бою доставили побратими.
Військовий оркестр, підрозділ почесної варти та салютна група, багато військових та побратимів – загиблого воїна поховали з усіма належними військовими почестями.
Провели чин відспівування та поминальну панахиду священники Болехівського, Долинського, Витвицького та Вигодського деканатів ПЦУ та УГКЦ.
Церемонія прощання з Героєм завершилася виконанням Гімну України «Ще не вмерла Україна» та під звуки автоматних черг. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові, ставши навколішки, подарували матері Героя на вічну пам’ять про подвиг сина.
“Нехай добрий, світлий спомин про Героя стане сильнішим за смерть та назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив і шанував”, – йдеться в дописі.
Світло за спиною особливе. Ти не йдеш йому назустріч, воно не сліпить тобі очей, воно позаду тебе. Від нього можна втекти, а можна залишитися із ним і уявляти, як воно зручно розташовується на плечі, немов янгол. Малярство Федора Матейчука саме про це, як і виставка його пам’яті. Світло, що розливається між деревами, квітами, будівлями, між
Війна не просто увійшла в наше життя. Вона, на жаль, стала ним. Нахабно залізши в кожну домівку, у кожну душу. І як я не намагаюся відокремити її від своїх звичних справ, як не пробую виділити їй окреме місце, вона все одно вже в усьому назавжди. Кожного дня вона безжально руйнує світи, які я будувала не
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного