Прощання з воїном розпочалося біля оселі, де проживав Герой. Вулиця заповнювалася людьми, звідусіль сходилися родичі, сусіди, друзі, мешканці навколишніх сіл, представники влади, знайомі й незнайомі, всі, хто хотів віддати останню шану нашому захиснику.
З вересня 2022 року призваний на військову службу по мобілізації Іван став в ряди воїнів, щоб дати гідну відсіч російській орді, мужньо та самовіддано боронячи українську землю. Життя молодшого сержанта, безстрашного бійця обірвалося в лікувальному закладі, куди його після бою доставили побратими.
Військовий оркестр, підрозділ почесної варти та салютна група, багато військових та побратимів – загиблого воїна поховали з усіма належними військовими почестями.
Провели чин відспівування та поминальну панахиду священники Болехівського, Долинського, Витвицького та Вигодського деканатів ПЦУ та УГКЦ.
Церемонія прощання з Героєм завершилася виконанням Гімну України «Ще не вмерла Україна» та під звуки автоматних черг. Жовто-синій стяг, який огортав домовину полеглого, військові, ставши навколішки, подарували матері Героя на вічну пам’ять про подвиг сина.
“Нехай добрий, світлий спомин про Героя стане сильнішим за смерть та назавжди залишиться у пам’яті усіх, хто знав його, любив і шанував”, – йдеться в дописі.
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Про митців неможливо писати в минулому часі. Це людина була, жила, а митець він поза часом, і минулим також. Бо він є доти, доки є його твори, навіть якщо про них і мовчатимуть. Але Володимиру Луканю не загрожує мовчання, бо занадто багато зробив він усього як доброго, так і талановитого. Проте краще говорити про нього
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного