Судді проти вчителів

І все-таки наше суспільство – химерна система. Воно настільки багатогранне, що й не можна сказати напевне, чи існує межа. Як і будь-який живий організм, суспільство схильне до паразитів, і цими неприємними супутниками нашого життя є стереотипи. Найбільша проблема в тому, що поки що ніяк не вдається винайти ліки від них. Докладніше >>

Синдром матері

Чи можна виміряти любов мами до своєї дитини? Очевидно, що ні. Постійно здається, що можна огортати дитину турботою ще більше, краще, відданіше. Бути поруч 24/7 від народження і все одно сумувати в періоди неминучої, хоч і короткотривалої розлуки. Знати, що в іграшках немає потреби, але все одно приносити їй хоча б найменшу дрібничку, щоб натомість отримати чергову порцію щирих емоцій від найближчої тобі людини. Докладніше >>

Перед вибором

Є одна така цікава річ, яка переслідує нас все життя. Від цього залежить, яким воно буде, й не важливо, приймаємо ми цей факт чи ні. Це рідко дається нам легко й у деяких випадках може справедливо вважатися одним із найбільших подвигів людини. Мова йде про вибір. Докладніше >>

Любов це… (Love is…)

Вже звиклим сонним ходом прямую до комірки, щоб поглянути, чи є для мене щось смачненьке серед інших буденних продуктів. Розкриваю набридливо шурхітливий пакет, вкотре ловлячи себе на думці, як же добре було б перейти на екосумки, як у фільмах. Одне за одним викладаю куплене, аж раптом помічаю, як посеред іншого видніється маленький кольоровий фантик. Забуваю про те, що треба розібрати продукти, і, як в дитинстві, блукаю рукою в пакеті, щоб дістати його. Виймаю, й одразу на обличчі з`являється усмішка. Докладніше >>

Щасливого Christmas’у!

Післясвяткове. Два Різдва, два Нових роки. Щоправда, один ніби й Новий, ніби й Старий – не збагнеш. Якось почула, як одна відома людина сказала, що Україна може собі дозволити святкувати Різдво двічі. Що ж, може чи ні, вирішувати фінансистам, питання в іншому: чи добре це? «Хіба може бути поганим найсвітліше свято в році?» – скажете ви. Звісно, ні. Річ не у самій події Різдва Христового, а в нашому ставленні до нього. Докладніше >>

Коли за рогом Новий рік

Знаменита фраза Скарлетт Охари: «Я подумаю про це завтра». Коли я читала книгу, то вона мене страшно дратувала, і я не розуміла, як можна відкладати на потім те, про що мені хочеться дізнатися вже зараз. Але ж тоді не було б роману й, можливо, прагнення дочитати його до кінця. Тому, повернувшись на хвильку в реальність, усвідомлюєш – властивість відкладати якусь справу притаманна чи не кожній людині, навіть тим унікальним особистостям, які неймовірно вдало вміють планувати свій день. Докладніше >>

Те, чого не забути

Цими вихідними ми згадували тих, хто відійшов у вічність. Це наші рідні, близькі. Ті, кого ми знали особисто або ж ніколи й не бачили. Пам’ятаю, хтось зі священнослужителів казав, що їм потрібна наша молитва. Та, напевно, ми не менше потребуємо цього спілкування. Воно дає нам розуміння, або ж, скоріше, нагадування того, що усе минає. Докладніше >>

Сова

Як тільки починає сутеніти, повільно розкривається багряно-коричнева безодня на білосніжному фоні – це вона розплющує очі. Ледь помітно оглядається довкола й робить різкий помах крилами, розкинувши по боках напружене, мов лезо ножа, пір’я. Докладніше >>

#Листи_з_минулого

«Тобі щось тут прийшло», – сповіщає мама і шелестить свіжим номером улюбленої газети. Серце починає прискорено битися, а я поспішаю забрати прямокутник, що біліє у її руках. Пальці тремтять, так і хочеться розірвати конверт, але боюся пошкодити аркуш паперу всередині. Збираю волю в кулак, беру ножиці і стаю напроти лампи – просвітлюю, щоб не зачепити бережно складеного для мене листа. Намагаюся приборкати емоції, затримую дихання і роблю кілька надрізів. Докладніше >>

ДТП чи ДТТ?

ДТП – три букви, одне слово, безповоротний зміст. Воно розділяє життя на «до» і «після», а має таке жалюгідне тлумачення – «пригода». Слово «пригода» несе у собі, скоріше, позитивний авантюризм, наштовхує на думку про дотепну історію, яка починається фразою на кшталт «Ми із другом…» та не має трагічного змісту, а ДТП краще було б замінити на ДТТ, де останнє розшифровувалось би як «трагедія», з огляду на те, чим здебільшого вони, на жаль, завершуються. Докладніше >>

Чому море таке манливе

Улюблена пора багатьох людей, яким до душі літній відпочинок, адже після важкого чи не дуже трудового року кожен мріє про відпустку. Здебільшого про літній відпочинок багато говорять перед початком сезону, але я вважаю, що зараз ця тема смакуватиме по-особливому, як п’янкий десерт, що залишає яскравий післясмак. Адже і сам відпочинок в останні дні літа має свій унікальний відтінок теплого сонечка, що огортає тебе разом із ледь відчутним запахом осені. Докладніше >>

Хто в домі господар?

Нещодавні події вкотре повертають нас у реальність, нагадуючи, що не ми керуємо парадом на цій планеті, хоч і гордо називаємо її нашою. Стихія – ось те, з чим не посперечаєшся. Її неможливо побороти чи зупинити, її можна лише частково передбачити завдяки сучасним технологіям. Від неї ніхто не здатен сховатися, хіба що втекти. Її не зупинити зачиненими воротами до вашої оселі чи дорогим автомобілем із надміцним кузовом. Стихія робить те, що не під силу нікому на Землі – ставить нас у рівні умови, не залишаючи права на помилку. Докладніше >>

Легенда про ФІфу

Було собі у світі одне братство, могутнє та заможне завдяки рукам «спонсорським», і називали вони себе гордо ФіфА, натомість народ все більше схилявся до іменування їх ФІфою. Це все тому, що керувала ця організація заняттям славним, яким увесь світ захоплювався – футболом. Вона влаштовувала між країнами величні турніри, щоб гравців силою поміряти й людей повеселити. Була серед них і наймасштабніша подія – Чемпіонат світовий. Докладніше >>

Франкова Муза

Славнозвісний Лос-Анджелес – пальми, пляж, Голлівуд, Алея Слави… Цей список захопливих речей можна продовжувати без кінця. Та незважаючи на найвидатніші пам’ятки, Лос-Анджелес величають не пляжним оазисом чи колискою кінозірок, а містом ангелів. Як на мене, звучить неймовірно, але постає питання, чому саме ангелів – цих крилатих істот з паралельного світу? Одразу хочеться вирушити у мандрівку Штатами і розпочати її саме із цього місця, щоб відчути той колорит, що подарував йому друге ім’я. Але це, можливо, згодом, а як ні, то зроблю висновки на відстані. Докладніше >>

Зелені тенета

Тонкий зашморг контролю впевнено почувається навколо шиї. Він надає свободу руху лише по колу, і будь-які спроби звільнитися від його впливу закінчуються тим, що мотузка щосили впивається у шкіру, залишаючи по собі кров’яні сліди. Якщо багато працювати, тиск можна зменшити, але варто розслабитися хоч на одну соту відсотка більше від дозволеного ліміту, як знову стане важко дихати і все почнеться спочатку. Докладніше >>

Давній друг

Старий пошарпаний м’яч ось-ось знову влетить у мої ворота. Мій друг уже близько і готується нанести фінальний удар по м’ячу. Я уявляю себе Буффоном і намагаюся загіпнотизувати його пильність, щоб він промахнувся. Момент істини, напруга зростає і… раптом з-за хмар виходить сонце та повністю мене засліплює. Протираю очі й бачу, як мій уже дорослий друг ремонтує велосипед. Докладніше >>

У ритмі життя

Як не крути, а музика – це невід’ємна частинка кожного. Так чи інакше, вона супроводжує нас на життєвому шляху, в різноманітних своїх проявах. Ми пов’язуємо із нею свої радості та смуток, перемоги і поразки, дружбу та кохання. Тому, почувши знайому мелодію в кафе чи з вуст старенького передавача на зупинці, мимоволі поринаємо у спогади. Окремі музичні композиції асоціюються у нас з подією чи людиною або ж із певним відрізком часу. Докладніше >>

Зона комфорту

Кожного дня ми створюємо навколо себе умовні кордони, обліпивши їх світлинами які, у нашому переконанні, і є точним відображенням реальності. Власні уявлення про події, що відбуваються навколо, чіткі та непохитні, тому ми не хочемо сприймати справжню картину світу. Докладніше >>

Відгомін дзвонів

Дзвони – напрочуд дивний музичний інструмент, зазвичай присутній у кожній місцині, де є храм Божий. Своєю химерною постаттю занімілого металевого гіганта вони височіють над дзвіницею. Могутні удари серцевини об їхні боки створюють гучну-гучну мелодію, покликану линути якнайдалі, щоб сповістити про якусь подію. Залежно від звучання, стає зрозумілим, хороша вона чи погана – закликає на Службу Божу чи на похорон. Докладніше >>

Кіно як ритуал

Незважаючи на всепоглинаючі властивості Інтернету, ми й досі любимо ходити в кінотеатр. У мережі можна знайти фільм на будь-який смак, та все ж вона не здатна замінити справжній кіносеанс. Навіть ті, хто надає перевагу теплому чаю і ковдрі та перегляду стрічок вдома, теж час від часу ходять на прем’єри. Докладніше >>