Міста, які знаходять в собі сили

Після бойових дій на Донеччині території, які були звільнені від окупації, почали активний розвиток. У місцевих сформувалась чітка проукраїнська позиція, а відбудову міст та гуртування громадянського суспільства підтримують міжнародні організації.

З допомогою цих організацій та за ініціативи місцевих мешканців з’явились громадські простори, які допомагають людям починати власну справу, займаються освітою, організовують різноманітні фестивалі, підтримують тих, хто цього потребує.

 

Слов’янськ

У Слов’янську таких просторів декілька. Один з них утворився на базі центральної міської бібліотеки.

Раніше тут все було заставлене металевими стелажами з книгами, як і в інших пострадянських бібліотеках, вільного простору як такого не було, розказує заступниця директорки Галина Лошкарьова.

Втім, після 2015 року все змінилось, бібліотека почала активніше займатися різними проєктами. Інвестор звернув на них увагу та допоміг відремонтувати приміщення, купити нові меблі, обладнання і техніку.

Та головне, активісти почали підтримувати тих, кому це необхідно – літніх людей, переселенців. Для них працює комп’ютерний центр, де вони можуть навчитись новому чи просто попрацювати за комп’ютером.

Приміщення бібліотеки має два поверхи, вдосталь місця, щоб проводити різні заходи, тренінги, виставки, безкоштовні курси англійської. Також тут локалізуються місцеві громадські організації, зокрема волонтерський осередок “Стрічка за стрічкою”, який плете сітки та маскувальні плащі для українських бійців.

Платформу ініціатив “Теплиця” заснували теж у 2015 році. Керівниця платформи Ганна Авдіянц розповідає, що вони хотіли зробити простір, де можна збиратися, робити щось руками і не говорити про війну – свого роду трудотерапія.

“До нас прийшло багато молоді і ми вирішили, що треба виходити в місто, показувати, що ми є, що ми – рушійна сила”, – каже Ганна.

Спочатку “Теплиця” проводила хакатони, щоб активізувати молодь. Їм допомагали доводити ідеї до проєктів, давали на це кошти і учасники самостійно їх реалізовували у Слов’янську. Так молоді почали давати можливості для саморозвитку та забезпечення на це.

Зараз активісти проводять освітні заходи, концерти, кінопокази, майстер-класи і навіть фестивалі. Також активно просувають українську культуру: вечорниці, малювання писанок і курси вивчення розмовної української, кажуть, молодь проявляє до цього інтерес.

Громадський простір Top Place відкрився пізніше за інші – весною 2018 року. З перших тренінгів засновники зрозуміли: їхня аудиторія віком від 25 років та цікавиться бізнесом. Навіть на заходи, які організовувались в університеті, ходили не студенти, а підприємці та люди, котрі хотіли ними стати. Для таких у просторі облаштували коворкінг та кімнату для переговорів.

Коли сформувалась цільова аудиторія – активісти побачили в цьому нові можливості та почали співпрацю з місцевими бізнесами, пожертви яких і формують бюджет простору.

Співзасновниця Анна Каліта розповідає: ще до появи простору їхня команда вирішила зробити альтернативу традиційному святкуванню Дня Незалежності – фестиваль “День народження країни”, щоб показати, що Слов’янськ – це українське місто. Фестиваль переплітається з місцевою історією, щоб містяни пам’ятали її та пишалися. На час свята активісти запропонували перекрити центральну вулицю з історичними будівлями. Як результат, через два роки після заходу вулицю стали перекривати та зробили пішохідною.

Краматорськ

ВІЛЬна ХАта з’явилась у Краматорську ще в 2014 році. Це був перший такий громадський простір на сході, тому всі можливі помилки активісти пережили на власному досвіді.

Почалося з того, що зібралися волонтери з інших міст України, аби допомогти людям відбудувати зруйновані помешкання, утворилась ініціатива БУР (Будуємо Україну Разом). Згодом активісти почали допомагати з ремонтом тим, кому бракує на це фінансів, наприклад, багатодітним сім’ям. Виникла ще одна ініціатива – “Добрий сусід”.

Так сформувалась спільнота ініціативних людей, які хотіли змінювати місто. Як розповідає керівник простору Микола Дорохов, зараз вони вибудовують організаційну структуру, бо їхня команда перезавантажується. Але робота над проєктами не припиняється, головне, аби всі учасники відповідали цінностям простору.

Катерина Качура з команди ВІЛЬХА працює над комерційною складовою – соціальним підприємництвом, яке організовуватиме різноманітні заходи. Досвіду в них вистачає, бо за плечима чимало культурних, освітніх, розважальних подій. Однією з таких ось уже чотии роки є етнофестиваль “Гаївки” на травневі свята. Востаннє захід впродовж дня зібрав близько трьох тисяч відвідувачів = для Краматорська це дуже багато.

Креативний простір FreeUa надає послуги з оренди приміщень та обладнання, коворкінгу. У них постійно проходять тренінги як по саморозвитку, так і професійні. Активісти активно пропагують комерційну складову свого простору.

Окрім того, адміністраторка Юлія Ледник каже, що вони з командою розвиваються самі, їздять на різні навчання та вдосконалюють якість послуг, які надають.

Дружківка

Ще трохи східніше, у Дружківці, восени 2016 з’явилась платформа ініціатив Халва хаб. Її засновник Сергій Пронкін розповідає: ініціативи, які тут народжувалися, реалізуються не лише в приміщенні, вони виходять в місто та сусідні села.

Простір займається соціальними та культурними проєктами, розвиває тему інклюзивності. На думку Сергія, проблема у тому, що раніше людей з інвалідністю ізольовували від загалу, тому зараз слід працювати, аби повернути їх у спільне середовище. Актуалізовуючи проблему, активісти проводять інформаційні кампанії та вже зняли декілька роликів про інклюзивність.

Крім того, громадський простір має власне ЗМІ – інтернет-журнал ХАΛVA. Медійний бренд – єдине в місті громадське телебачення.

 

Костянтинівка

З початку 2017 в Костянтинівці працює вільний простір “Druzi”, де створюються громадські ініціативи, навчальні та освітні заходи. Громадський простір організовує тренінги, концерти та кінопокази.

Один з їхніх проєктів – кіносхідці, динамічний публічний простір на сходах місцевого занедбаного кінотеатру.

“Druzi” популярні серед школярів, адже тут можна розважатись, грати настолки, читати, та, загалом, цікаво проводити час після школи. Підлітки можуть навіть приготувати собі обід, бо в приміщенні є все необхідне: холодильник, мультиварка, тостер. Юні відвідувачі розповідають, коли вони тут – батьки не хвилюються, у просторі безпечно.

Важко переоцінити негативний вплив війни на східну частину України. Та міста знаходять в собі сили почати спочатку, з нуля, відродитися з попелу.

 

Жукевич Ірина

Поїздка відбулася у рамках проєкту “Зміцнюємо громади, об’єднуючи Україну”, що організовує Івано-Франківська обласна організація “Молода Просвіта” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!