Пияк з Міністерства державної безпеки у протистоянні з ОУН

Серед працівників радянських карально-репресивних органів, що боролися з націоналістичним підпіллям в Західній Україні, траплялися відверто маргіналізовані соціальні елементи, що своєю діяльністю дискредитували образ «визволителів» та полегшували опір українцям. Так, особливо відзначився оперуповноважений Жаб’євського (нині Верховинського) райвідділу МДБ Геннадій Андрійович Цаплін, 1924 р.н., уродженець села Пігасовка Югосокинського району Молотовської (Пермської) області.

Оперуповноважений росіянин отримав семикласну освіту,  був членом ВЛКСМ, дослужився до звання молодшого лейтенанта, з 1943 р. працював в органах МВС-МДБ.

Посвідчення Г.Цапліна на медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»
Посвідчення Г.Цапліна на медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.»

 

28 травня 1947 р. він вирушив у службове відрядження в м. Станіслав для отримання санкцій на арешт учасників ОУН і віз собою три кримінальні справи за ст. 54-І а і 54-ІІ КК УРСР (Івана Петрука, Василя Кутащука і Савчука) та 1600 рублів. Повертаючись назад, Цаплін мав ще заїхати в м. Коломию і передати білизну і зарплатню хворому працівнику Жаб’євського райвідділу МДБ у госпіталь (через пиятику колеги останній змушений був пізніше писати рапорт, що йому немає за що жити). На поїзд до Коломиї, який відправився о 17.40, офіцер спізнився, а наступний мав їхати аж о 21.00. Далі, як пояснював «визволитель», він в очікуванні потяга зайшов на залізничній станції в буфет, де випив 150 грам горілки, але білета не дістав і залишився ночувати на станції та й заснув. Під час сну в Цапліна вкрали валізку з кримінальними справами, гроші і пістолет системи «ТТ».

У ході розслідування Цапліна перепитували, як він міг випити лише 150 грам горілки і «цілу добу бути в сп’янілому стані», оскільки той зайшов у лінійний відділ міліції в стані сильного сп’яніння о сьомій ранку наступного дня. А в рапорті оперуповноваженого з лінійного відділу залізної дороги Івана Межакова взагалі було зазначено, що Цаплін через сп’яніння «не міг навіть говорити і зрозуміти його було неможливо».

Ще яскравіше описує «подвиги» Цапліна службова характеристика. У ній вказувалось, що офіцер під час служби показав себе «недисциплінованим, морально мало стійким, таким що систематично займався п’янками». Так, в кінці 1945 р. він напився в гуртожитку учительок, де зчинив дебош і залякував дівчат зброєю, за що отримав по комсомольській лінії догану. В лютому 1946 р. Цаплін з іншими «правоохоронцями» конфіскував речі і цінності громадянки Гуменюк з с. Краснопілля, у той же день побив Василину Миронюк.

24 березня 1946 р. п’яний молодший лейтенант вилучив під час незаконного обшуку у Василя Кричиняка 1 літр горілки і розпив здобуте. Після цього Цаплін організував бійку з колишнім пожежним інспектором Івановим.

У результаті за втрату особових справ та зброї Цаплін був засуджений за ст. 206-17а КК УРСР на 7 років виправно-трудових таборів без поразки прав. Він ще спробував написати касаційну скаргу, в якій пояснював свої дії молодістю, військовою інвалідністю, великою завантаженістю роботою і перевтомою, але касацію залишили без задоволення. Невідомо, чи пияцтво Цапліна якось допомогло повстанцям, але яскраво продемонструвало якість кадрового потенціалу прибулих партійно-радянських кадрів.

Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

«Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основіархівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і маютьправо на належну шану від держави.